Реєстрація на ЗНО-2018 розпочнеться 6 лютого

Реєстрація учасників зовнішнього незалежного оцінювання розпочнеться 06 лютого і триватиме 19 березня 2018 року. Відповідні дати визначені календарним планом підготовки і проведення ЗНО в 2018 році, що затверджений Міністерством освіти і науки.

Основна сесія зовнішнього оцінювання розпочнеться 22 травня проведенням тесту з математики.

24 травня відбудеться тестування з обов'язкового для всіх випускників шкіл тесту з української мови і літератури.

Зовнішнє оцінювання з іспанської, німецької і французької мов буде проведено в один тестовий день - 29 травня. ЗНО з англійської відбудеться 1 червня.

Тест з біології абітурієнти складатимуть 4 червня, з історії України - 6 червня, географії - 8 червня, фізики - 11 червня.

Завершуватиме програму основної сесії ЗНО тест з хімії, що буде проведений 13 червня.

Встановлення порогу «склав / не склав» та визначення результатів зовнішнього оцінювання з усіх предметів відбудеться не пізніше 20 червня.

21 червня учасники тестування дізнаються про офіційні результати, отримані за складання тестів, на своїх офіційних сторінках. Цього ж дня навчальним закладам будуть надіслані відомості з результатами державної підсумкової атестації їх випускників.

Додаткова сесія ЗНО буде проведена з 2 до 11 липня за окремим графіком.

У 2018 році кожен зареєстрований учасник зовнішнього незалежного оцінювання матиме право скласти тести не більш як із чотирьох навчальних предметів.

Результати зовнішнього оцінювання з трьох навчальних предметів будуть зараховані як результати державної підсумкової атестації за рівень повної загальної середньої освіти. До переліку предметів, що будуть зараховані як результати ДПА включено тести ЗНО з української мови і літератури (частина тесту з української мови), математики або історії України (частина тесту періоду ХХ - початку ХХІ століття), а також одного з навчальних предметів за вибором випускника: історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії, англійської, іспанської, німецької або французької мови.

Випускники старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів 2018 року, які мають бажання зарахувати результат ЗНО з іноземної мови як оцінку за державну підсумкову атестацію та вивчали цю іноземну мову на профільному рівні, мають складати відповідний предметний тест рівня В2.

Також результати ЗНО з української мови і літератури (українська мова) будуть зараховані як результати ДПА за освітній рівень повної загальної середньої освіти для учнів професійно-технічних та вищих навчальних закладів, які в 2018 році здобудуть повну загальну середню освіту.

Графік проведення зовнішнього оцінювання 2018 року

Графік проведення зовнішнього незалежного оцінювання визначається згідно з затвердженим Міністерством освіти календарним планом проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів у 2018 році.У 2018 році зовнішнє незалежне оцінювання розпочнеться 22 травня з математики, також у травні випускники шкіл складуть тести з української мови та літератури, іспанської, німецької та французької мов. ЗНО з інших предметів відбудеться з 1 червня по 13 червня 2018 року.

Дати проведення зовнішнього незалежного оцінювання 2018 року:

Предмет	Дата проведення
Математика	22 травня (вівторок)
Українська мова та література	24 травня (четвер)
Іспанська мова	29 травня (вівторок)
Німецька мова	29 травня (вівторок)
Французька мова	29 травня (вівторок)
Англійська мова	1 червня (п'ятниця)
Біологія	4 червня (понеділок)
Історія України	6 червня (середа)
Географія	8 червня (п'ятниця)
Фізика	11 червня (понеділок)
Хімія	13 червня (середа)

Оголошення результатів ЗНО

Оголошення результатів учасників зовнішнього тестування з української мови та літератури, іноземних мов, математики та біології відбудеться не пізніше 15 червня 2018 року; оголошення результатів з історії України, географії, фізики та хімії триватиме до 21 червня 2018 року.

Розгляд апеляційних заяв щодо результатів зовнішнього незалежного оцінювання розпочнеться з дня офіційного оголошення результатів.

Апеляційні заяви від учасників тестування, яких не задовольнили отримані результати ЗНО, будуть розглядатись починаючи з дня оголошення результатів кожного тесту.

Додаткова сесія ЗНО для учасників, які не змогли взяти участь у основній сесії тестування з поважних причин, пройде у період з 2 до 11 липня 2018 року за окремим графіком, який має бути затверджений окремо.

Оголошення результатів учасників додаткової сесії зовнішнього незалежного оцінювання відбудеться не пізніше 17 липня 2018 року.

Новий закон «Про освіту»: ключові новели

28 вересня 2017 року набрав чинності новий Закон України «Про освіту», що регулює суспільні відносини в процесі реалізації конституційного права людини на освіту, права та обов’язки фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти, а також вносить суттєві зміни до цілої низки законів, у тому числі до Законів України «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про вищу освіту».

Враховуючи те, що закон є базовим для усіх інших спеціальних законів у сфері освіти і водночас передбачає суттєве реформування системи освіти, містить багато відсильних норм і прикінцевих та перехідних положень, а деякі норми потребують негайного практичного застосування, Міністерство освіти і науки України надало роз’яснення і рекомендації стосовно механізму реалізації окремих положень Закону.

1. Термінологічні зміни

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «до приведення законодавства і установчих документів закладів освіти у відповідність із цим Законом терміни "навчальний заклад" і заклад освіти" є ідентичними, а всі суб’єкти владних повноважень і навчальні заклади керуються всіма положеннями цього Закону, що стосуються закладів освіти, а також положеннями законодавства, що стосуються навчальних закладів у частині, що не суперечить цьому Закону».

Крім того, у Законі України «Про загальну середню освіту» термін «загальноосвітній навчальний заклад» замінено терміном «заклад загальної середньої освіти», а термін «навчально-виховний процес» - терміном «освітній процес». Аналогічні зміни внесені і до Закону «Про позашкільну освіту». У Законі України «Про дошкільну освіту» відбулися такі термінологічні зміни: «дошкільний навчальний заклад» замінено на «заклад дошкільної освіти», «навчально-виховний процес» .- на «освітній процес», «директор (завідуючий)» - на «директор», «діти, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації» на «діти з особливими освітніми потребами», «відповідна вища педагогічна освіта» - на «вища педагогічна“ освіта за відповідною спеціальністю», «засновник (власник)» - на «засновник (засновники)», «надання освітніх послуг» - на «провадження освітньої діяльності». У Законі України «Про вищу освіту» термін «вищий навчальний заклад» замінено терміном «заклад вищої освіти».

Таким чином, варто звертати увагу на необхідність використання в усіх офіційних документах (наказах, положеннях, статутах, листах тощо) нової термінології відповідно до Законів України. Надалі в усіх нових актах Уряду та наказах Міністерства буде використовуватися нова термінологія.

Разом з тим, до приведення актів законодавства і установчих документів закладів освіти у відповідність із зазначеними Законами тимчасова термінологічна розбіжність не має створювати перешкод для реалізації відповідних положень законодавства, прав осіб на освіту чи діяльності закладів освіти.

2. Переоформлення установчих документів закладів освіти

Згідно з підпунктом 13 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «переоформлення установчих документів закладів освіти з метою приведення їх у відповідність із цим Законом здійснюється протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом». Крім того, у пункті 5 цього ж розділу Закону засновникам закладів освіти також рекомендовано протягом п'яти років привести установчі документи закладів освіти у відповідність із цим Законом.

Отже, установчі документи, зокрема статути закладів освіти, мають переоформлятися в поточному режимі (у разі виникнення необхідності).

Установчі документи розробляються відповідно до Конституції України, Закону України «Про освіту», інших законів, а також відповідних підзаконних актів (у частині, що не суперечить зазначеним законам). Варто звернути увагу на те, що Закон містить багато відсильних положень, згідно з якими ті чи інші питання діяльності закладів освіти мають бути врегульовані їх установчими документами.

Також потрібно пам’ятати, що згідно з пунктом 11 частини 1 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» внесення змін до установчого документа юридичної особи оформляється шляхом викладення його в новій редакції. Отже, у разі потреби внесення навіть мінімальних змін засновник має забезпечити підготовку нової редакції установчого документа з включенням до нього усіх необхідних змін, пов’язаних із реалізацією нового Закону України «Про освіту».

3. Прозорість та інформаційна відкритість закладу освіти

У статті 6 Закону однією з основних засад державної політики та принципом освітньої діяльності визначено відповідальність і підзвітність органів Управління освітою та закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності перед суспільством.

Відповідно до статті 30 Закону всі заклади освіти мають формувати відкриті та загальнодоступні ресурси з інформацією про свою діяльність та оприлюднювати таку інформацію. Доступ до такої інформації осіб з порушенням зору може забезпечуватися в різних формах та з урахуванням можливостей закладу освіти.

У частині 2 цієї статті міститься перелік усієї інформації та документів, відкритий доступ до яких зобов’язані забезпечувати заклади освіти на своїх веб-сайтах, а у разі їх відсутності - нa веб-сайтах своїх засновників.

Крім того, згідно з частиною 3 цієї статті заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх веб-сайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.

Інформація та документи, передбачені частинами другою і третьою цієї статті, якщо вони не віднесені до категорії інформації з обмеженим доступом, розміщуються для відкритого доступу не пізніше ніж через десять робочих днів з дня їх затвердження чи внесення змін до них, якщо інше не визначено законом (частина 4 статті 30 Закону). Згідно з частиною 5 статті 30 Закону перелік додаткової інформації, обов’язкової для оприлюднення закладами освіти, може визначатися спеціальними законами.

У разі, якщо заклади освіти обслуговуються централізованою бухгалтерією, рекомендуємо останній передавати закладам освіти всю необхідну інформацію та документи для подальшого їх оприлюднення відповідно до вимог Закону.

Отже, з 28 вересня 2017 року всі заклади освіти зобов’язані оприлюднювати всю зазначену у статті 30 Закону інформацію та документи на своїх веб-сайтах або веб-сайтах своїх засновників.

Звертаємо увагу на те, що згідно з частиною 1 статті 68 Закону органи управління у сфері освіти зобов’язані оприлюднювати всю публічну інформацію відповідно до вимог Законів України «Про доступ до публічної інформації» та «Про відкритість використання публічних коштів».

У разі виникнення питань щодо формату оприлюднення такої інформації рекомендуємо керуватися частиною 4 статті з Закону України «Про відкритість використання публічних коштів»: «у спосіб, що забезпечує вільний безоплатний доступ до неї, можливість анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації» та «y вигляді наборів даних (електронних документів), організованих у форматі, що дозволяє їх автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання».

4. Система забезпечення якості освіти

У статті 6 Закону Однією з головних засад державної політики та принципом освітньої діяльності визначено забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності. Незважаючи на те, що весь Закон так чи інакше спрямований на підвищення та забезпечення якості освіти! та якості освітньої діяльності, системно всі ці питання врегульовані в окремому розділі V Закону.

Відповідно до частини 2 статті 41 Закону складовими системи забезпечення якості освіти є: система забезпечення якості в закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти); система зовнішнього забезпечення якості освіти; система забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти.

Згідно з частиною 3 цієї статті система забезпечення якості в закладах освіти (внутрішнясистема забезпечення якості освіти) може включати:

• стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;
• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково-педагогічної) діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
• створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
• інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

Важливою складовою внутрішньої системи забезпечення якості освіти є також академічна доброчесність, поняття, зміст, система та механізми забезпечення якої детально виписані у статті 42 Закону. Важливо знати, що частини 7 і 8 статті 42 Закону вже дозволяють закладам освіти своїми внутрішніми положеннями визначити конкретні види академічної відповідальності (у тому числі додаткові та/або деталізовані) учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності, а також затвердити порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти забезпечує керівник закладу освіти в межах наданих йому Законом повноважень. Будь-яких перехідних положень, які відтерміновують запровадження в закладах освіти внутрішньої системи забезпечення якості освіти, Закон не містить, що вимагає від кожного керівника закладу освіти вже зараз організовувати розбудову такої системи.

5. Доступ до якісної освіти дітей з особливими освітніми потребами

Питання забезпечення доступу до якісної освіти дітей з особливими освітніми потребами є одним з пріоритетів державну сфері освіти. Відповідно до частини 6 статті 3 Закону держава створює умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів, а також забезпечує виявлення та усунення факторів, що перешкоджають реалізації прав і задоволенню потреб таких осіб у сфері освіти.

У Законі визначені такі нові поняття, як «індивідуальна програма розвитку», «інклюзивне навчання», «інклюзивне освітнє середовище», «розумне пристосування», «універсальний Дизайн у сфері освіти» тощо. Статті 19 і 20 та низка інших норм Закону системно врегульовують питання здобуття дітьми з особливими освітніми потребами якісної освіти, зокрема через створення інклюзивних та/або спеціальних груп і класів. У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків така група або клас утворюється в обов’язковому порядку.

Згідно з пунктом 31 статті 48 Закону України «Про загальну середню освіту» Кабінетові Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям і органам місцевого самоврядування доручено до 1 вересня2018 року забезпечити:

• зміну типу підпорядкованих шкіл-інтернатів (крім закладів середньої освіти для дітей з порушенням інтелектуального розвитку) на гімназію, ліцей відповідно до вимог цього Закону із збереженням у складі цих закладів освіти інтернатів з частковим або повним утриманням учнів (вихованців) за рахунок засновника (засновників). Припинення функціонування інтернатів у складі таких закладів можливе лише після вирішення в установленому порядку питання здобуття учнями (вихованцями) освіти та/або отримання відповідних соціальних послуг за місцем їхнього проживання (реєстрації) чи місцем проживання (реєстрації) їхніх батьків;
• створення обласних (міських - y містах Києві та Севастополі) ресурсних центрів підтримки інклюзивної освіти, а також районних, міських (районних у містах) інклюзивно-ресурсних центрів, у тому числі, в об’єднаних територіальних громадах, шляхом реорганізації існуючої мережі психолого-медико-педагогічних консультацій.

Звертаємо увагу на те, що Постановою Уряду від 12 липня 2017 р. № 545 вже затверджено Положення про інклюзивно-ресурсний центр з урахуванням редакції пункту 3¹ статті 48 Закону України «Про загальну середню освіту» до цього Положення будуть внесені відповідні зміни. Також пунктом 2 цієї постанови Уряду органам місцевого самоврядування та місцевим органам виконавчої влади було рекомендовано відповідно до Положення, затвердженого цією постановою, утворити протягом двох місяців інклюзивно-ресурсні центри, а також обласні, Київський та Севастопольський міські ресурсні центри з підтримки інклюзивної освіти шляхом реорганізації психолого-медико-педагогічних консультацій.

6. Ліцензування освітньої діяльності закладів освіти

Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 2 березня 2015 року було запроваджено ліцензування освітньої діяльності закладів освіти (пункт 6 частини 1 статті 7). Згідно зі змінами, внесеними до цього положення Законом, освітня діяльність ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти.

Згідно з частиною 2 статті 43 Закону України «Про освіту» освітня діяльність провадиться на підставі ліцензії, що видається органом ліцензування відповідно до законодавства:

• для закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) освіти - Міністерством освіти і науки України;
• для закладів дошкільної та загальної середньої освіти - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Відповідно до підпункту 6 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Державні і комунальні заклади системи дошкільної і загальної середньої освіти, що діють на день набрання чинності цим Законом, отримують ліцензію без проходження процедури ліцензування. Заклади освіти усіх форм власності, що створюються після набрання чинності цим Законом, ліцензуються на загальних засадах».

Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про загальну середню освіту» заклад освіти провадить освітню діяльність на певному рівні загальної середньої освіти за умови наявності відповідної ліцензії, виданої в установленому законодавством порядку. Відповідно до частини 3 статті 9 зазначеного Закону здобуття загальної середньої, освіти також можуть забезпечувати заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та інші заклади освіти, зокрема міжшкільні ресурсні центри (міжшкільні навчально-виробничі комбінати), що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти.

У частині 3 статті 11 Закону України «Про дошкільну освіту» також зазначено, що заклад дошкільної освіти здійснює свою діяльність за наявності ліцензії на право провадження освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти, виданої у встановленому законодавством України порядку.

Отже, усі державні і комунальні заклади системи дошкільної і загальної середньої освіти мають отримати без проходження процедури ліцензування в обласних або Київській міській Державних адміністраціях ліцензії на провадження освітньої діяльності на всі ті рівні освіти, на яких вони провадять відповідну освітню діяльність.

Відповідні державні органи мають забезпечити видачу таких ліцензій (окремо на кожен рівень освіти, що визначений частиною 2 статті 10 Закону) без процедури ліцензування та проінформувати заклади освіти про дату і порядок отримання ліцензій. З метою виконання відповідної норми Закону рекомендуємо обласним, Київській міській державним адміністраціям, як органам ліцензування закладів дошкільної і загальної середньої освіти, прийняти відповідні рішення та оприлюднити їх на офіційних веб-сайтах.

Звертаємо увагу на те, що ліцензування закладів позашкільної освіти не вимагається законодавством. Водночас згідно з частиною 1 статті 10 Закону позашкільна освіта є «невід’ємним складником системи освіти», що також засвідчено багатьма іншими положеннями Закону, які вимагають від держави та органів місцевого самоврядування як «формування, утримання та розвитку мережі закладів позашкільної освіти відповідно до освітніх, культурних, духовних потреб та запитів населення» (частиною 6 статті 14 Закону), так і належного «фінансування з державного та/або місцевого бюджетів у порядку, встановленому законодавством» (частина 2 статті 4 Закону).

7. Атестація закладів освіти

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноваженьта у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про освіту» були внесені зміни до Законів України «Про дошкільну освіту»,«Про загальну середню освіту» та «Про позашкільну освіту», у тому числі в частині повноважень відповідних місцевих органів управління. Зокрема, з переліку цих повноважень виключені повноваження на проведення атестації відповідних закладів освіти. Також із Законів виключена атестація закладу освіти як форма державного нагляду (контролю).

Таким чином, атестація закладів освіти вже не належить до повноважень відповідних органів управління і не існує як форма державного нагляду (контролю) чи інструмент забезпечення якості освіти. Відповідно, проведення атестації є безпідставним і правові наслідки її проведення відсутні.

У зв’язку із зазначеним, Порядок державної атестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 30 січня 2015 р. № 67, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 р,. за № 173/26618, буде визнаний таким, що втратив чинність.

Разом з тим, у системі загальної середньої освіти буде запроваджено інший плановий захід державного нагляду (контролю) - інституційний аудит, зміст та особливості проведення якого визначені статтею 45 Закону України «Про освіту».

8. Управління закладом освіти

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють:

• засновник (засновники);
• керівник закладу освіти;
• колегіальний орган управління закладу освіти;
• колегіальний орган громадського самоврядування;
• інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.

Права та обов’язки засновника (засновників) закладу освіти визначені у статті 25 Закону, а також в багатьох інших нормах Закону, у спеціальних законах («Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту, «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту») та інших законах України.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону засновник закладу освіти - це орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника.

Враховуючи зазначене, всі повноваження засновників комунальних закладів освіти, що визначені Законом України «Про освіту» та спеціальними законами у сфері освіти, виконують відповідні ради, конкретні повноваження і сфера відповідальності яких визначені також у статті 66 Закону.

Водночас в умовах незавершеної адміністративно-територіальної реформи, спрямованої на децентралізацію системи управління, у тому числі закладами освіти, ради та місцеві державні адміністрації мають виконувати Закон України «Про освіту» та інші спеціальні закони у сфері освіти з урахуванням відповідних положень Конституції України і Законів України «Про Місцеві державні адміністрації» та «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Повноваження (права і обов’язки) та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законом та установчими документами закладу освіти. Керівник є представником закладу освіти у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених законом та установчими документами закладу освіти.

Звертаємо також увагу на те, що в Законах України «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту» та «Про позашкільну освіту» суттєво збільшено кількість повноважень педагогічної ради відповідних закладів освіти. Рішення педагогічної ради вводяться в дію рішеннями керівника закладу.

9. Обрання керівника закладу загальної середньої освіти

Відповідно до абзаців 1-4 частини 2 статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту» керівник закладу загальної середньої освіти призначається на посаду та звільняється з посади рішенням засновника (засновників) закладу або уповноваженого ним (ними) органу.

Керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти призначається на посаду за результатами конкурсного відбору строком на шість років (строком на два роки - для особи, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше) на підставі рішення конкурсної комісії, до складу якої входять представники засновника (засновників), трудового колективу, громадського об’єднання батьків учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти та громадського об’єднання керівників закладів загальної середньої освіти відповідної адміністративно- територіальної одиниці. До участі у роботі комісії з правом дорадчого голосу можуть залучатися представники громадських об’єднань та експерти у сфері загальної середньої освіти.

Положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти розробляє та затверджує засновник на підставі типового положення, затвердженого Міністерством освіти і науки України (наразі розробляється).

Одна і та сама особа не може бути керівником відповідного закладу загальної середньої освіти більше ніж два строки підряд (до першого строку включається дворічний строк перебування на посаді керівника закладу загальної середньої освіти, призначеного вперше). Після закінчення другого строку перебування на посаді особа має право брати участь у конкурсі на заміщення вакансії керівника в іншому закладі загальної середньої освіти або продовжити роботу в тому самому закладі на іншій посаді.

Слід врахувати, що відповідно до підпункту 17 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після 28 вересня 2017 року частина друга статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту» застосовується до посад, що стали вакантними в установленому трудовим законодавством Порядку.

Крім того, під час проведення конкурсу варто враховувати те, що згідно з частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальну середню освіту» посаду керівника закладу загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності може обіймати особа, яка є громадянином України, має вищу освіту ступеня не нижче магістра та стаж педагогічної роботи не менше трьох років, а також організаторські здібності, фізичний і психічний стан якої не перешкоджає виконанню професійних обов’язків. Отже, з відповідного положення Закону було вилучено вимогу щодо обов’язкової наявності саме вищої педагогічної освіти, а також вимогу щодо необхідності проходження «атестації керівних кадрів освіти у порядку, встановленому Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти».

Звертаємо також увагу на те, що тимчасова відсутність затвердженого Міністерством зазначеного вище типового положення (наразі розробляється) не зупиняє дію норми Закону щодо призначення керівника закладу загальної середньої освіти на посаду винятково за результатами конкурсного відбору.

Тому, керівник державного закладу загальної середньої освіти має обиратися на основі конкурсного відбору, проведеного відповідно до Порядку призначення на посаду керівників загальноосвітніх навчальних закладів державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2015 р. № 827. Водночас керівник комунальногозакладу загальної середньої освіти має обиратися на основі конкурсного відбору, що має бути проведений відповідно до Положення про конкурс на посаду керівника комунального, закладу загальної середньої освіти, розробленого та затвердженого засновником цього закладу. Крім того, у пункті 3 зазначеної постанови органам місцевого самоврядування було рекомендовано«з урахуванням Порядку, затвердженого цією постановою, визначити протягом місяця процедуру призначення, керівників загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності за результатами конкурсного відбору».

Отже, керівник державного чи комунального закладу загальної середньої освіти призначається на посаду виключно за результатами конкурсного відбору.

10. Призначення працівників закладів загальної середньої освіти

З переліку повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в галузі загальної середньої освіти, визначеного у частині 3 статті 37 Закону України «Про загальну середню освіту», виключено повноваження щодо здійснення добору, призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних працівників, у тому числі керівних кадрів, державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладів.

Разом з тим, згідно з абзацом п’ятим частини 2 статті 26 цього Закону (зі змінами від 28.09.2017 р.) заступник керівника, педагогічні та інші працівники закладу загальної середньої освіти призначаються на посади та звільняються з посад керівником цього закладу. Керівник закладу загальної середньої освіти має право оголосити конкурс на вакантну посаду.

Таким чином, з моменту набуття чинності Законом України «Про освіту» всі питання прийняття та звільнення з роботи працівників, а також усі інші питання, що витікають з трудових відносин, вирішує керівник закладу освіти відповідно до трудового законодавства.

11. Інші питання

Згідно з підпунктом 9 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «заклади дошкільної та позашкільної освіти у населених пунктах, що нe мають свого бюджету, фінансуються з районного бюджету до завершення процесу об’єднання територіальних громад».

Згідно з підпунктом 12 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «після набрання чинності цим Законом розмір заробітної плати педагогічних і науково-педагогічних працівників не може зменшитися, якщо ці працівники продовжують обіймати відповідні посади, виконувати відповідні обов’язки та зберігають відповідну кваліфікаційну категорію».

У разі потреби Міністерство надаватиме роз’яснення також з інших питань реалізації Закону України «Про освіту».

Здоров'я у твоїх руках

Графік проведення зовнішнього оцінювання - 2017

Графік проведення зовнішнього незалежного оцінювання визначається згідно з затвердженим Міністерством освіти календарним планом проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів у 2017 році.

У 2017 році зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури, іспанської, німецької, французької, англійської мов та математики відбудеться у травні. ЗНО з інших предметів відбудеться з 2 червня по 16 червня 2017 року.

Дати проведення зовнішнього незалежного оцінювання 2017 року:

Предмет	Дата проведення
Українська мова і література	23 травня (вівторок)
Іспанська мова	25 травня (четвер)
Німецька мова	25 травня (четвер)
Французька мова	25 травня (четвер)
Англійська мова	29 травня (понеділок)
Математика	31 травня (середа)
Історія України	2 червня (п’ятниця)
Російська мова	6 червня (вівторок)
Біологія	8 червня (четвер)
Географія	12 червня (понеділок)
Фізика	14 червня (середа)
Хімія	16 червня (п’ятниця)

Оголошення результатів ЗНО

Обробка бланків відповідей та визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання учасників зовнішнього тестування з української мови та літератури, іноземних мов і математики здійснюватиметься з 24 травня до 12 червня 2017 року; обробка бланків відповідей з історії України, біології, російської мови триватиме з 3 до 14 червня 2017 року; обробка бланків відповідей з географії, хімії та фізики відбудеться з 13 до 20 червня 2017 року.

Оголошення результатів зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури, іноземних мов та математики відбудеться не пізніше 15 червня 2017 року; з історії України, біології, російської мови - не пізніше 19 червня 2017 року; з географії, фізики та хімії - не пізніше 23 червня 2017 року.

Розгляд апеляційних заяв щодо результатів зовнішнього незалежного оцінювання розпочнеться з дня офіційного оголошення результатів.

Апеляційні заяви від учасників тестування, яких не задовольнили отримані результати ЗНО, будуть розглядатись починаючи з дня оголошення результатів кожного тесту.

Додаткова сесія ЗНО для учасників, які не змогли взяти участь у основній сесії тестування з поважних причин, пройде у період з 3 до 12 липня 2017 року за окремим графіком, який має бути затверджений не пізніше 28 квітня 2017 року.

Оголошення результатів учасників додаткової сесії зовнішнього незалежного оцінювання відбудеться не пізніше 18 липня 2017 року.

ДПА і ЗНО - 2017: що необхідно знати випускнику

Директор Українського центру оцінювання якості освіти розповів про новації, які необхідно знати майбутнім випускникам, готуючись до тестування в наступному році.

Зокрема, Вадим Карандій зазначив, що завдання сертифікаційних робіт з української мови і літератури, історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії та російської мови укладатимуть на основі програм зовнішнього незалежного оцінювання, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 3 лютого 2016 року № 77.

Завдання сертифікаційних робіт з іноземних мов у 2017 році буде укладено відповідно до програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 01 жовтня 2014 року № 1121. Такий вид мовленнєвої діяльності, як розуміння мови на слух (аудіювання), не перевірятиметься.

«Це пов’язано з тим, – пояснив директор, – що за результатами цьогорічної апробації дворівневих предметних тестів з іноземних мов – В1 та В2, проведеної Українським центром оцінювання якості освіти у квітні, стало зрозуміло, що доцільно скоригувати складність тестових завдань, додатково вивчити новий формат завдань на аудіювання та структуру тесту загалом, – а для цього необхідно провести додаткові підготовчі роботи. Як і в попередні роки, під час проведення зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов у 2017 році оцінюватимуться комунікативні уміння таких видів мовленнєвої діяльності, як читання та письмо». Ознайомитися з відповідними програмами ЗНО можна за таким посиланням.

Для визначення результатів державної підсумкової атестації випускників загальноосвітніх навчальних закладів, яка у 2017 році відбуватиметься у формі зовнішнього незалежного оцінювання, зараховуватимуться результати виконання всіх або частини завдань сертифікаційної роботи, що залежить від конкретного навчального предмета. Наприклад, сертифікаційні роботи з української мови і літератури, а також історії України міститимуть субтест, за результатами виконання якого, випускники загальноосвітніх навчальних закладів 2017 року отримають оцінки за державну підсумкову атестацію. Для української мови – це завдання частин «Українська мова» і «Власне висловлення», для історії України – «Історія України ХХ – початку ХХІ ст.».

Для визначення результатів державної підсумкової атестації випускників 2017 року з іноземних мов та російської, а також з математики, зараховуватиметься частина завдань сертифікаційної роботи зовнішнього незалежного оцінювання. Щодо інших навчальних предметів: географії, хімії, фізики, біології, то оцінка за державну підсумкову атестацію визначатиметься за результатами виконання всієї сертифікаційної роботи.

Також директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій наголосив, що тестові завдання для перевірки навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів 2017 року буде укладено за програмами, які орієнтовані на рівень стандарту.

Опис досвіду роботи вчителя фізичного виховання

ЗМІСТ

1.   Вступ        

2.   Основна частина

3.   Висновки  

4.   Опис змісту досвіду

5.   Рекомендації      

1.    Вступ

Законами України «Про загальну середню освіту», цільовою комплексною програмою «Фізичне виховання - здоров'я нації», «Про фізичну культуру і спорт», «Про невідкладні заходи щодо збереження здоров'я учнів під час проведення занять з фізичної культури, захисту Вітчизни та позакласних спортивно-масових заходів» передбачено реформування фізичного виховання, висуваються завдання розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних дій, використання їх у повсякденній та ігровій діяльності, формування практичних навичок та вмінь для самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку, утвердження пріоритетів здорового способу життя.

Для успішного виконання цих завдань кожен учень має займатися фізичними вправами не тільки на уроці, а й самостійно в позаурочний час.Тільки тоді можна задовольнити фізіологічну потребу школярів в підвищенні їхньої  рухової активності.        

Аналізуючи стан здоров'я дітей вчитель бачить, що зростає кількість захворювань опорно-рухового апарата, серцево-судинної системи, інших органів і систем організму. Для того, щоб повноцінно розвинути фізичні якості учнів і зміцнити їхнє фізичне здоров'я, Іванов Ф.К. вважає, що потрібно формувати в них вміння осмислено виконувати завдання, розвивати бажання фізично самовдосконалюватись, привертати увагу до форм самонавчання, вчити

набувати знання про вплив рухів на функції організму, самоудосконалювати і

розумно використовувати їх, формувати необхідні рухові якості, самореалізуватись на уроках і в позакласній роботі, здійснювати самоконтроль за станом здоров'я.       

Вчитель переконаний, що все вищезазначене є головним резервом розвитку фізичних сил, реабілітації та корекції здоров'я учнів, їх прагнення до фізичного самовдосконалення.

Проблема  «Виховання фізичних здібностей школярів» цікавила Федора Костянтиновича давно. Аналізуючи діяльність учнів та

Діяльність вчителя на уроках і в позакласній роботі вчитель побачив, що учні, які володіють навичками самовдосконалення, самонавчання і самореалізації більшактивні. Краще фізично підготовлені, якісно засвоюють навчальний матеріал.

У таких   учнів    вихована   потреба   у  систематичних   заняттях фізичними вправами, вони досягли доброго рівня здоров'я, фізичного розвитку, показують     високі     результати.

Тобто, вирішення   вищезазначеної   проблеми   допоможе   забезпечити   визначення   і контроль   рівня   особистого   фізичного   розвитку   школярів,   виявлення   їх відстаючих   показників   для   подальшої  розробки   індивідуальних   програм, створення умов для об'єктивної самооцінки і самовдосконалення.

 Учням, з котрими працює Федір Костянтинович, як повітря потрібна рухова активність, тому вчитель поставив собі за мету сформувати здорову, фізично-розвинену людину, дати всебічну фізкультурну освіту, самостійні заняття фізичною культурою, навчити самостійно займатися фізичними вправами, вміти аналізувати свої відчуття і рухи, контролювати свій фізичний стан, займатися самонавчанням і вміти само реалізувати себе. Допомогти учням розкрити свої духовні сили, створити сприятливі умови для його розвитку без будь-якого тиску.

Актуальність даного досвіду полягає у забезпеченні сучасних підходів до проведення уроків фізичної культури та у спрямуванні його змісту на розвиток особистості, опанування учнями навичками та вміннями самостійної творчої діяльності, та досягнення на цій основі високого фізичного рівня розвитку, особистості дитини.

Предметом досвіду є сучасні підходи до уроків фізичної культури, що збільшують   рухову   активність,   які   визнано   у   вітчизняній   педагогіці   із

врахуванням світового досвіду і потреб розвитку сформувати стійкий інтерес учнів до занять фізичною культурою, в повному об'ємі розкрити потенційні можливості кожного, виробити навички самонавчання.

Об'єктом досвіду є система педагогічної діяльності учителя, що забезпечує формування в учнів навичок самонавчання, самовдосконалення і самореалізації.

Мета досвіду - розкрити систему роботи вчителя з проблеми як основної умови, забезпечення загального фізичного розвитку особистості, створення умов для об'єктивної самооцінки і самовдосконалення учнів, розкрити шляхи досягнення мети: показати роль вчителя, як дослідника і творця передового педагогічного досвіду .

Практичну значимість, його зміст містить зміни поглядів на особистість учня, зміни в підходах до планування програмового матеріалу, до побудови уроків.

Досвід такої роботи забезпечив головне - учні люблять уроки фізичної культури, із задоволенням займаються в спортивних гуртках, приймають участь в змаганнях, відповідально ставляться до власного здоров'я і здоров'я оточуючих як до найвищої індивідуальної та суспільної цінності.

Досвід базується на основі існуючих технологій навчання. Одна з них - це особистісно-зорієнтоване розвивальне навчання. За даною технологією процес навчання будується на діалозі учня і вчителя, який направлений на спільне конструювання програмової діяльності. Де обов'язково враховується особиста винахідливість учня до змісту, виду і форми навчального матеріалу, його мотивації, прагнення застосовувати отримані знання самостійно, за власною ініціативою в нестандартних ситуаціях. Технологія передбачає діяльність дитини не лише як задоволення пізнавальних потреб, але й цілого ряду проблем саморозвитку особистості, доповнює їх такими важливими особливостями:

-    в самоутвердженні (самовиховання, самонавчання, свободу вибору);

-    в самовизначенні (спілкування, творчості і само творчості, пошуку, виявленні своїх здібностей і сил);

-    в захищеності (самовизначенні, саморегуляції, колективній діяльності);

-    в самоактуалізації (досягнення особистих цілей, самоорганізації).

Дослідженнями    в    галузі    теорії    і    методики    фізичного    виховання, здійсненими О. Аракеляном, В. Вільчковським доведено, що особливо гостро потреба у самонавчанні, самовдосконаленні і самореалізації відчувається в суспільстві, де зростання матеріального, духовного і фізичного потенціалу дає можливість для всебічного розвитку особистості, що також враховано учителем.

2. Основна частина

Своє завдання, як вчитель фізичної культури, Іванов Ф.К. вбачає в створенні умов для повнішого розкриття потенційних можливостей учнів. Тому мета вчителя -вирішувати не тільки підвищення моторної щільності заняття, а формувати загальні уявлення про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереження та зміцнення здоров'я, фізичного розвитку, розширення функціональних можливостей організму дитини через цілеспрямований розвиток основних фізичних якостей і природних здібностей, формування ціннісних орієнтацій щодо використання фізичних вправ як одного з головних чинників здорового способу життя, формування практичних навичок для самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку.

Фізична культура в школі - це клопітка і напружена праця над здобуттям знань, умінь і навичок та всебічним фізичним розвитком дитини.

Федір Костянтинович добирає такі форми роботи, які сприяють гармонійному фізичному розвитку та зміцненню здоров'я; навчає передбаченому програмою обсягу знань та рухових умінь і навичок; вчить методиці самостійних занять фізичними вправами, способам самоконтролю та аналізу стану фізичної підготовленості і працездатності; сприяє розвитку фізичних якостей, підвищенню фізичної підготовки; виховує морально-вольові якості, прищеплює прагнення до фізичного самовдосконалення, зміцнення здоров'я засобами фізичної культури. Організовуючи виховання фізичних здібностей виконує навчально-виховний процес так, щоб у дітей він був спрямований:

а) на зміну активної позиції до занять фізичної культури;

б) на розширення орієнтації у фізкультурно-спортивній діяльності;

в) на творче перетворення себе і своєї рухової активності і всього, що пов'язане з нею;

г) на самоуправління і саморегуляцію поведінки.

Ефективність цієї підготовки забезпечує обґрунтованою технологією, основою якого становлять 4 етапи:

 мотиваційно-організаційний;

 когнітивний;

процесуально-діяльнісний;

корегуючий.

Основна мета – викликати інтерес до фізичного самовдосконалення, до регулярних і систематичних занять фізичними вправами, що забезпечують саморозвиток підлітків. Процес навчання будується на діалозі учня і вчителя, який направлений на спільне конструювання програмової діяльності.

Такий підхід допомагає учням розкрити свої духовні сили, створює сприятливі умови для фізичного розвитку без будь якого тиску, щоб кінцевий результат в них виражався в потребі досягти особисто-значущого результату, систематичного і самостійного спостереження за змінами свого здоров'я, фізичного розвитку і фізичної підготовленості.

Враховує особливості кожного класу, кожного учня зокрема, вчитель організовує і керує їх навчальною діяльністю. Допомагають йому в цьому психолого-педагогічні консиліуми, в яких вчитель бере участь та паспорти здоров'я, які оформляє після медичного огляду учнів школи.

Види в паспортах здоров'я, які виконують учні, доступні для виконання і підходять до всіх вікових груп, що дозволяє слідкувати за динамікою, давати порівняльну характеристику. Виконання показників розвитку проводиться вчителем в послідовності - швидкість, витривалість, швидкісно-силові, сила, гнучкість.

Проведення такого тестування сприяє:

підвищенню показників фізичного розвитку і фізичної підготовленості школярів;

підвищенню ефективності навчального процесу;

підвищенню науково-методичного і професійного рівня вчителя фізичної культури;

покращенню фізичного виховання в сім'ї;

покращенню організації і ефективності позакласної спортивно-масової і оздоровчої роботи.

Щоб забезпечити формування фізичних якостей дитини Іванов Ф.К, дбає про підвищення ефективності уроку, звертає велику увагу на підбір методик, що сприяють розвитку активності учнів на уроці, вміло варіює їх залежно від рівня фізичної підготовленості, чітко формулює завдання для самостійної творчості діяльності, виходячи із завдань уроку.

Проблему формування навичок самонавчання, самовдосконалення і самореалізації вирішує шляхом:

-   засвоєння учнями теоретично-методичних знань;

-    вироблення інструктивних навичок та умінь;

-    створення системи домашніх завдань;

-    організація самостійної роботи;

-    створення умов для фізичного самовдосконалення в позаурочний час. Процес   фізичного   виховання  передбачає  оволодіння  учнями   певним обсягом і тематикою теоретичних знань., де вчитель запроваджує когнітивний етап. Мета якого спрямована на оволодіння підлітками знань з питань фізичної культури, які б забезпечували потребу у фізичному самовдосконаленні, оволодіння уміннями використовувати знання і навички в процесі самостійних занять спортом. Оволодіння необхідними знаннями для самостійної роботи, яка спрямована на фізичний розвиток вчитель здійснює:

-    на уроках фізичної культури;

-    у процесі групових та індивідуальних консультацій;

-    при використанні матеріалів стендів спортивного куточка;

-    тестуванні знань, гурткової роботи;

-    дає можливість учням засвоїти знання про режим дня і структуру харчування, про особисту гігієну і згубність шкідливих звичок, про загартування організму.

Наприклад, в 11 класі вчитель проводить бесіду: «Правила та методика самостійних занять фізичними вправами», де домагається, щоб учні поряд із засвоєнням теоретично-методичних знань запам'ятовували і практичні рекомендації для самостійних занять, а саме: як контролювати навантаження, як досягти успіхів у засвоєнні фізичних вправ і в розвитку якостей, як здійснювати контроль правильної постави при виконанні вправ ранкової гімнастики.

Теоретично-методична підготовка проводиться постійно, вона дає змогу виробити   навички   самонавчанню.

Вчитель переконує учнів в тому, що результативність самостійних занять фізичною культурою неможлива без міцних теоретичних знань.

З метою розвитку у учнів фізичних здібностей, вчитель виробляє інструктивні навички та уміння, проводить послідовну інструктивну роботу. На кожному році здійснює інструктаж учнів, використовуючи завдання з техніки виконання вправ, з правил страхування і самострахування, взаємоконтролю, самоконтролю і самооцінки, виховує морально-вольові якості: гуманізм, повагу, взаємодопомогу, почуття колективізму.

Так, в 9 класі, по темі: «Легка атлетика», вчитель ставить завдання вивчитиитехніку стрибка в довжину способом «зігнувши ноги» і проводить інструктаж за таким змістом:

1.   Підбери собі довжину розбігу таким чином, щоб з розбігу 10-15 м ногою, якою штовхаєшся попасти на брусок для відштовхування.

2.   Біжи прямо, збільшуючи швидкість так, щоб в момент відштовхування вона була максимальною.

3.   Під час бігу тулуб тримай трішки нахилений вперед, не розставляй широко ноги.

4.   Сильно відштовхуючись від бруска, рухом вперед, згрупуйся в польоті і з'єднай ногу якою відштовхнувся з маховою.

5.   Перед приземленням «викинь» гомілки ніг вперед і м'яко приземлись, не впади спиною назад.

При засвоєнні цієї вправи, учні, які відвідують інструктивно-методичні заняття можуть виступити в ролі інструктора і допомогти іншим при виконанні її. Така систематична робота дає можливість учням-інструкторам допомагати вчителю у проведенні уроку, а також допомагати організовувати і проводити змагання, таким чином створюються умови для їх самореалізації.

Формуючи в учнів вміння самостійно вирішувати окремі завдання уроків, Іванов Ф.К.дає завдання для учнів-інструкторів: провести розминку з групою учнів.

Так, в 7 класі по темі «Волейбол» учень-інструктор проводить підготовчу частину уроку з спеціальних вправ для футболіста (вчитель здійснює педагогічне керівництво).

1.   Удари по м'ячу та зупинка його.

2.   Кидання м'яча правою та лівою рукою.

3.   Відбивання м'яча.

В 11 класі по темі «Професійно-прикладна фізична підготовка» вчитель дає учням самостійно підготувати комплекс загально-розвивальних вправ і провести їх. Кожен учень може виступити в ролі інструктора. Учням, які добре засвоїли матеріал вчитель дає завдання підготовити і провести з молодшими школярами рухливі ігри, «Веселі старти», міні-футбол і т.д.

Учні шукають різні варіанти у проведенні - виділяють по змісту, загальна чи спеціальна частина (підготовка до стрибків, гри в футбол, акробатичні вправи, і ін.); по фізичній підготовленості учнів, матеріально-технічного забезпечення (місце заняття, інвентар), погодні умови, кількість тих, що займаються, форма організації розминки, яка має добру моторну щільність заходу, рухову активність.  

Як правило, виконання таких завдань сприяє накопиченню знань, формуванню і практичному застосуванню вмінь і навичок, необхідних учням для страхування, розвиває їх особливі якості, формує загальні уявлення про фізичну культуру, її значення в житті людини.

Наприклад, при проведенні загально розвивальних вправ в підготовчій частині уроку, вчитель вводить дві-три нові вправи, які підводять до рухових дій в основній частині уроку. Потім ці вправи дає учням додому для відпрацювання, або в основній частині уроку після показу, пояснення і закріплення нового матеріалу вчитель просить дітей порівняти як виконують ці вправи різні учнів (ті, які добре засвоїли матеріал і ті, які роблять з помилками).  І тільки після детального розбору вправ аналізують помилки.

Перевіряючи домашнє завдання вчитель не зупиняє урок, а під час виконання загальнорозвиваючих вправ (підготовча частина уроку), слідкує як справились з завданням учні. Федір Костянтинович перевіряє виконання домашнього завдання в основній частині окремих учнів, проводить перевірку в парах, де кожний учень оцінює виконання домашнього завдання у свого товариша, застосовує колективну перевірку - виконання домашнього завдання одним учнем, якого оцінює весь клас.

Вчитель і діти чітко знають, що домашні завдання по фізичній культурі є не лише додатковим навантаженням, а розвантаженням учнів, переключенням їх з розумової праці на фізичну. Вони сприяють зняттю стомленості, напруження, підвищенню життєвого тонусу і працездатності, направлені на засвоєння нового навчального матеріалу, на повторення і закріплення вивчених навичок, на практичне застосування отриманих на уроці знань, на підвищення результатів фізичної підготовленості. Значну роль у формуванні фізичних здібностей відіграє самостійна робота учнів на уроці. Вона має місце на всіх етапах уроків, які проводить вчитель.

Завдання для самостійного виконання, як і підбір будь-якого іншого засобу Іванов Ф.К. планує так, щоб вони максимально підходили до вирішення основних завдань уроку. Вчитель дотримується принципу, що неможливо планувати і здійснювати навантаження без вже засвоєних учнями знань, сформованих вмінь і навичок, набутого раніше досвіду рухової діяльності. Наприклад, в 7 класі по темі: «Легка атлетика» організовує самостійну роботу учнів, мета якої -підвищити результат бігу. Для цього визначає завдання учням, застосовуючи картки-завдання. При виконанні завдань учні набувають навичок самонавчання, самоорганізації,   самоконтролю.   Самостійні   зайняття   фізичними   вправами допомагають   учням   позбутися   деяких  фізичних   вад,   збільшити  рухову активність, сприяють успішному опануванню програми з фізичної культури.

Для розвитку фізичних здібностей учнів, вчитель застосовує рівневі завдання по розділу «Гімнастика». На таких уроках він застосовує груповий метод, де учнів ділить на групи за рівнем фізичної підготовленості. Кожна група виконує вправу того рівня, яку вона вибрала. Вчитель перебуває там, де працює група, виконуючи завдання першого рівня. В інших групах за порядком і правильністю виконання вправ стежить учень-інструктор. При виконанні цих вправ діти почувають себе дуже самостійно, тому що вони можуть працювати в силу своєї фізичної підготовленості, що сприяє формуванню морально-вольових якостей.

Всі завдання диференційовані в зв'язку з тим, що діти одного віку мають різний рівень фізичної підготовленості. На уроках Федір Костянтинович коментує будь-яку виконану вправу (для чого вона, що розвиває, коли і як її краще виконувати). Вчитель працює з дітьми природно, невимушено.

Іванов Ф.К. виступає не лише в ролі організатора самостійної роботи, але й допомагає у виконанні , спрямовує учня на досягнення результату. Він не тільки створює застиглі умови для виконання вправ, а надає учневі можливість для самостійного пошуку.

Наприклад: 7 клас виконує ходьбу чи біг. По сигналу вчителя учні роблять вис чи упор (вони знають про це раніше) з використанням, на момент сигналу, ближнього обладнання в залі. Вчитель дає завдання - назвати за термінологією те положення, яке він прийняв: створює пізнавальні проблемні ситуації, які спонукають учнів активно діяти самостійно виконати нову вправу, пояснити товаришам причину вибору того чи іншого способу виконання. Федір Костянтинович впроваджує на уроках різноманітні форми самостійної роботи.

Використовуючи всі форми і методи роботи вчитель підвищує рухову активність учнів, домагається засвоєння ними матеріалу навчальної програми, формує уміння і навички самостійно займатися фізичними вправами, обов'язкового дотримання вимог техніки безпеки. Для цього готує конспекти на групу уроків за різними розділами.

Вчитель постійно дбає про створення умов для фізичного вдосконалення не лише на уроках, а і в позакласний час. З цією метою планує і проводить спортивні змагання, свята, матчеві зустрічі, уроки-змагання.

Іванов Ф.К. веде спортивний гурток «Настільний теніс». Федір Костянтинович органіовує змагання з волейболу, баскетболу, настільного тенісу, бере участь у обласних чи Всеукраїнських змаганнях -  «Олімпійське лелеченя».

Традиційно Іванов Ф.К. є активним учасником  змагань між учнями школи, вчителями. Бере активну участь у Дні здоров'я, Тижню фізичної культури і спорту.

Отже позакласна та позашкільна робота Іванова Ф.К.сприяє:       

— зміцненню здоров'я, загартуванню, підвищенню працездатності учнів;

 — розвитку   і   корекції   фізичних   і   рухових   можливостей   учнів,

формуванню звичок здорового способу життя;

—  вихованню потреби в систематичних заняттях фізичними вправами,

прагненню до фізичного самовдосконалення.

3. Висновки

Вчитель   постійно   здійснює   аналіз   фізичного   розвитку   і   фізичної підготовленості учнів. Відслідковує вплив застосованих ним технологій та методик на результативність.

Таким чином, робота вчителя з проблеми: «Виховання фізичних здібностей школярів»  дає змогу реалізувати такі навчальні, оздоровчі і виховні завдання, як формування загальних уявлень про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереження та зміцнення здоров'я, фізичного розвитку; розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєвонеобхідних рухових дій, використання їх у повсякденній та ігровій діяльності, розширення функціональних можливостей організму дитини через цілеспрямований розвиток основних фізичних і природних здібностей, формування ціннісних орієнтацій щодо використання фізичних вправ як одного з головних чинників здорового способу життя, формування практичних навичок для самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку.

Досвід відповідає вимогам раціонального використання часу, засобів, затрат. Заслуговує  схвальної методичної  педагогічної оцінки  та свідчить про високий рівень кваліфікації педагога.