Опис досвіду роботи вчителя фізичного виховання

ЗМІСТ

1.   Вступ        

2.   Основна частина

3.   Висновки  

4.   Опис змісту досвіду

5.   Рекомендації      

1.    Вступ

Законами України «Про загальну середню освіту», цільовою комплексною програмою «Фізичне виховання - здоров'я нації», «Про фізичну культуру і спорт», «Про невідкладні заходи щодо збереження здоров'я учнів під час проведення занять з фізичної культури, захисту Вітчизни та позакласних спортивно-масових заходів» передбачено реформування фізичного виховання, висуваються завдання розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних дій, використання їх у повсякденній та ігровій діяльності, формування практичних навичок та вмінь для самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку, утвердження пріоритетів здорового способу життя.

Для успішного виконання цих завдань кожен учень має займатися фізичними вправами не тільки на уроці, а й самостійно в позаурочний час.Тільки тоді можна задовольнити фізіологічну потребу школярів в підвищенні їхньої  рухової активності.        

Аналізуючи стан здоров'я дітей вчитель бачить, що зростає кількість захворювань опорно-рухового апарата, серцево-судинної системи, інших органів і систем організму. Для того, щоб повноцінно розвинути фізичні якості учнів і зміцнити їхнє фізичне здоров'я, Іванов Ф.К. вважає, що потрібно формувати в них вміння осмислено виконувати завдання, розвивати бажання фізично самовдосконалюватись, привертати увагу до форм самонавчання, вчити

набувати знання про вплив рухів на функції організму, самоудосконалювати і

розумно використовувати їх, формувати необхідні рухові якості, самореалізуватись на уроках і в позакласній роботі, здійснювати самоконтроль за станом здоров'я.       

Вчитель переконаний, що все вищезазначене є головним резервом розвитку фізичних сил, реабілітації та корекції здоров'я учнів, їх прагнення до фізичного самовдосконалення.

Проблема  «Виховання фізичних здібностей школярів» цікавила Федора Костянтиновича давно. Аналізуючи діяльність учнів та

Діяльність вчителя на уроках і в позакласній роботі вчитель побачив, що учні, які володіють навичками самовдосконалення, самонавчання і самореалізації більшактивні. Краще фізично підготовлені, якісно засвоюють навчальний матеріал.

У таких   учнів    вихована   потреба   у  систематичних   заняттях фізичними вправами, вони досягли доброго рівня здоров'я, фізичного розвитку, показують     високі     результати.

Тобто, вирішення   вищезазначеної   проблеми   допоможе   забезпечити   визначення   і контроль   рівня   особистого   фізичного   розвитку   школярів,   виявлення   їх відстаючих   показників   для   подальшої  розробки   індивідуальних   програм, створення умов для об'єктивної самооцінки і самовдосконалення.

 Учням, з котрими працює Федір Костянтинович, як повітря потрібна рухова активність, тому вчитель поставив собі за мету сформувати здорову, фізично-розвинену людину, дати всебічну фізкультурну освіту, самостійні заняття фізичною культурою, навчити самостійно займатися фізичними вправами, вміти аналізувати свої відчуття і рухи, контролювати свій фізичний стан, займатися самонавчанням і вміти само реалізувати себе. Допомогти учням розкрити свої духовні сили, створити сприятливі умови для його розвитку без будь-якого тиску.

Актуальність даного досвіду полягає у забезпеченні сучасних підходів до проведення уроків фізичної культури та у спрямуванні його змісту на розвиток особистості, опанування учнями навичками та вміннями самостійної творчої діяльності, та досягнення на цій основі високого фізичного рівня розвитку, особистості дитини.

Предметом досвіду є сучасні підходи до уроків фізичної культури, що збільшують   рухову   активність,   які   визнано   у   вітчизняній   педагогіці   із

врахуванням світового досвіду і потреб розвитку сформувати стійкий інтерес учнів до занять фізичною культурою, в повному об'ємі розкрити потенційні можливості кожного, виробити навички самонавчання.

Об'єктом досвіду є система педагогічної діяльності учителя, що забезпечує формування в учнів навичок самонавчання, самовдосконалення і самореалізації.

Мета досвіду - розкрити систему роботи вчителя з проблеми як основної умови, забезпечення загального фізичного розвитку особистості, створення умов для об'єктивної самооцінки і самовдосконалення учнів, розкрити шляхи досягнення мети: показати роль вчителя, як дослідника і творця передового педагогічного досвіду .

Практичну значимість, його зміст містить зміни поглядів на особистість учня, зміни в підходах до планування програмового матеріалу, до побудови уроків.

Досвід такої роботи забезпечив головне - учні люблять уроки фізичної культури, із задоволенням займаються в спортивних гуртках, приймають участь в змаганнях, відповідально ставляться до власного здоров'я і здоров'я оточуючих як до найвищої індивідуальної та суспільної цінності.

Досвід базується на основі існуючих технологій навчання. Одна з них - це особистісно-зорієнтоване розвивальне навчання. За даною технологією процес навчання будується на діалозі учня і вчителя, який направлений на спільне конструювання програмової діяльності. Де обов'язково враховується особиста винахідливість учня до змісту, виду і форми навчального матеріалу, його мотивації, прагнення застосовувати отримані знання самостійно, за власною ініціативою в нестандартних ситуаціях. Технологія передбачає діяльність дитини не лише як задоволення пізнавальних потреб, але й цілого ряду проблем саморозвитку особистості, доповнює їх такими важливими особливостями:

-    в самоутвердженні (самовиховання, самонавчання, свободу вибору);

-    в самовизначенні (спілкування, творчості і само творчості, пошуку, виявленні своїх здібностей і сил);

-    в захищеності (самовизначенні, саморегуляції, колективній діяльності);

-    в самоактуалізації (досягнення особистих цілей, самоорганізації).

Дослідженнями    в    галузі    теорії    і    методики    фізичного    виховання, здійсненими О. Аракеляном, В. Вільчковським доведено, що особливо гостро потреба у самонавчанні, самовдосконаленні і самореалізації відчувається в суспільстві, де зростання матеріального, духовного і фізичного потенціалу дає можливість для всебічного розвитку особистості, що також враховано учителем.

2. Основна частина

Своє завдання, як вчитель фізичної культури, Іванов Ф.К. вбачає в створенні умов для повнішого розкриття потенційних можливостей учнів. Тому мета вчителя -вирішувати не тільки підвищення моторної щільності заняття, а формувати загальні уявлення про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереження та зміцнення здоров'я, фізичного розвитку, розширення функціональних можливостей організму дитини через цілеспрямований розвиток основних фізичних якостей і природних здібностей, формування ціннісних орієнтацій щодо використання фізичних вправ як одного з головних чинників здорового способу життя, формування практичних навичок для самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку.

Фізична культура в школі - це клопітка і напружена праця над здобуттям знань, умінь і навичок та всебічним фізичним розвитком дитини.

Федір Костянтинович добирає такі форми роботи, які сприяють гармонійному фізичному розвитку та зміцненню здоров'я; навчає передбаченому програмою обсягу знань та рухових умінь і навичок; вчить методиці самостійних занять фізичними вправами, способам самоконтролю та аналізу стану фізичної підготовленості і працездатності; сприяє розвитку фізичних якостей, підвищенню фізичної підготовки; виховує морально-вольові якості, прищеплює прагнення до фізичного самовдосконалення, зміцнення здоров'я засобами фізичної культури. Організовуючи виховання фізичних здібностей виконує навчально-виховний процес так, щоб у дітей він був спрямований:

а) на зміну активної позиції до занять фізичної культури;

б) на розширення орієнтації у фізкультурно-спортивній діяльності;

в) на творче перетворення себе і своєї рухової активності і всього, що пов'язане з нею;

г) на самоуправління і саморегуляцію поведінки.

Ефективність цієї підготовки забезпечує обґрунтованою технологією, основою якого становлять 4 етапи:

 мотиваційно-організаційний;

 когнітивний;

процесуально-діяльнісний;

корегуючий.

Основна мета – викликати інтерес до фізичного самовдосконалення, до регулярних і систематичних занять фізичними вправами, що забезпечують саморозвиток підлітків. Процес навчання будується на діалозі учня і вчителя, який направлений на спільне конструювання програмової діяльності.

Такий підхід допомагає учням розкрити свої духовні сили, створює сприятливі умови для фізичного розвитку без будь якого тиску, щоб кінцевий результат в них виражався в потребі досягти особисто-значущого результату, систематичного і самостійного спостереження за змінами свого здоров'я, фізичного розвитку і фізичної підготовленості.

Враховує особливості кожного класу, кожного учня зокрема, вчитель організовує і керує їх навчальною діяльністю. Допомагають йому в цьому психолого-педагогічні консиліуми, в яких вчитель бере участь та паспорти здоров'я, які оформляє після медичного огляду учнів школи.

Види в паспортах здоров'я, які виконують учні, доступні для виконання і підходять до всіх вікових груп, що дозволяє слідкувати за динамікою, давати порівняльну характеристику. Виконання показників розвитку проводиться вчителем в послідовності - швидкість, витривалість, швидкісно-силові, сила, гнучкість.

Проведення такого тестування сприяє:

підвищенню показників фізичного розвитку і фізичної підготовленості школярів;

підвищенню ефективності навчального процесу;

підвищенню науково-методичного і професійного рівня вчителя фізичної культури;

покращенню фізичного виховання в сім'ї;

покращенню організації і ефективності позакласної спортивно-масової і оздоровчої роботи.

Щоб забезпечити формування фізичних якостей дитини Іванов Ф.К, дбає про підвищення ефективності уроку, звертає велику увагу на підбір методик, що сприяють розвитку активності учнів на уроці, вміло варіює їх залежно від рівня фізичної підготовленості, чітко формулює завдання для самостійної творчості діяльності, виходячи із завдань уроку.

Проблему формування навичок самонавчання, самовдосконалення і самореалізації вирішує шляхом:

-   засвоєння учнями теоретично-методичних знань;

-    вироблення інструктивних навичок та умінь;

-    створення системи домашніх завдань;

-    організація самостійної роботи;

-    створення умов для фізичного самовдосконалення в позаурочний час. Процес   фізичного   виховання  передбачає  оволодіння  учнями   певним обсягом і тематикою теоретичних знань., де вчитель запроваджує когнітивний етап. Мета якого спрямована на оволодіння підлітками знань з питань фізичної культури, які б забезпечували потребу у фізичному самовдосконаленні, оволодіння уміннями використовувати знання і навички в процесі самостійних занять спортом. Оволодіння необхідними знаннями для самостійної роботи, яка спрямована на фізичний розвиток вчитель здійснює:

-    на уроках фізичної культури;

-    у процесі групових та індивідуальних консультацій;

-    при використанні матеріалів стендів спортивного куточка;

-    тестуванні знань, гурткової роботи;

-    дає можливість учням засвоїти знання про режим дня і структуру харчування, про особисту гігієну і згубність шкідливих звичок, про загартування організму.

Наприклад, в 11 класі вчитель проводить бесіду: «Правила та методика самостійних занять фізичними вправами», де домагається, щоб учні поряд із засвоєнням теоретично-методичних знань запам'ятовували і практичні рекомендації для самостійних занять, а саме: як контролювати навантаження, як досягти успіхів у засвоєнні фізичних вправ і в розвитку якостей, як здійснювати контроль правильної постави при виконанні вправ ранкової гімнастики.

Теоретично-методична підготовка проводиться постійно, вона дає змогу виробити   навички   самонавчанню.

Вчитель переконує учнів в тому, що результативність самостійних занять фізичною культурою неможлива без міцних теоретичних знань.

З метою розвитку у учнів фізичних здібностей, вчитель виробляє інструктивні навички та уміння, проводить послідовну інструктивну роботу. На кожному році здійснює інструктаж учнів, використовуючи завдання з техніки виконання вправ, з правил страхування і самострахування, взаємоконтролю, самоконтролю і самооцінки, виховує морально-вольові якості: гуманізм, повагу, взаємодопомогу, почуття колективізму.

Так, в 9 класі, по темі: «Легка атлетика», вчитель ставить завдання вивчитиитехніку стрибка в довжину способом «зігнувши ноги» і проводить інструктаж за таким змістом:

1.   Підбери собі довжину розбігу таким чином, щоб з розбігу 10-15 м ногою, якою штовхаєшся попасти на брусок для відштовхування.

2.   Біжи прямо, збільшуючи швидкість так, щоб в момент відштовхування вона була максимальною.

3.   Під час бігу тулуб тримай трішки нахилений вперед, не розставляй широко ноги.

4.   Сильно відштовхуючись від бруска, рухом вперед, згрупуйся в польоті і з'єднай ногу якою відштовхнувся з маховою.

5.   Перед приземленням «викинь» гомілки ніг вперед і м'яко приземлись, не впади спиною назад.

При засвоєнні цієї вправи, учні, які відвідують інструктивно-методичні заняття можуть виступити в ролі інструктора і допомогти іншим при виконанні її. Така систематична робота дає можливість учням-інструкторам допомагати вчителю у проведенні уроку, а також допомагати організовувати і проводити змагання, таким чином створюються умови для їх самореалізації.

Формуючи в учнів вміння самостійно вирішувати окремі завдання уроків, Іванов Ф.К.дає завдання для учнів-інструкторів: провести розминку з групою учнів.

Так, в 7 класі по темі «Волейбол» учень-інструктор проводить підготовчу частину уроку з спеціальних вправ для футболіста (вчитель здійснює педагогічне керівництво).

1.   Удари по м'ячу та зупинка його.

2.   Кидання м'яча правою та лівою рукою.

3.   Відбивання м'яча.

В 11 класі по темі «Професійно-прикладна фізична підготовка» вчитель дає учням самостійно підготувати комплекс загально-розвивальних вправ і провести їх. Кожен учень може виступити в ролі інструктора. Учням, які добре засвоїли матеріал вчитель дає завдання підготовити і провести з молодшими школярами рухливі ігри, «Веселі старти», міні-футбол і т.д.

Учні шукають різні варіанти у проведенні - виділяють по змісту, загальна чи спеціальна частина (підготовка до стрибків, гри в футбол, акробатичні вправи, і ін.); по фізичній підготовленості учнів, матеріально-технічного забезпечення (місце заняття, інвентар), погодні умови, кількість тих, що займаються, форма організації розминки, яка має добру моторну щільність заходу, рухову активність.  

Як правило, виконання таких завдань сприяє накопиченню знань, формуванню і практичному застосуванню вмінь і навичок, необхідних учням для страхування, розвиває їх особливі якості, формує загальні уявлення про фізичну культуру, її значення в житті людини.

Наприклад, при проведенні загально розвивальних вправ в підготовчій частині уроку, вчитель вводить дві-три нові вправи, які підводять до рухових дій в основній частині уроку. Потім ці вправи дає учням додому для відпрацювання, або в основній частині уроку після показу, пояснення і закріплення нового матеріалу вчитель просить дітей порівняти як виконують ці вправи різні учнів (ті, які добре засвоїли матеріал і ті, які роблять з помилками).  І тільки після детального розбору вправ аналізують помилки.

Перевіряючи домашнє завдання вчитель не зупиняє урок, а під час виконання загальнорозвиваючих вправ (підготовча частина уроку), слідкує як справились з завданням учні. Федір Костянтинович перевіряє виконання домашнього завдання в основній частині окремих учнів, проводить перевірку в парах, де кожний учень оцінює виконання домашнього завдання у свого товариша, застосовує колективну перевірку - виконання домашнього завдання одним учнем, якого оцінює весь клас.

Вчитель і діти чітко знають, що домашні завдання по фізичній культурі є не лише додатковим навантаженням, а розвантаженням учнів, переключенням їх з розумової праці на фізичну. Вони сприяють зняттю стомленості, напруження, підвищенню життєвого тонусу і працездатності, направлені на засвоєння нового навчального матеріалу, на повторення і закріплення вивчених навичок, на практичне застосування отриманих на уроці знань, на підвищення результатів фізичної підготовленості. Значну роль у формуванні фізичних здібностей відіграє самостійна робота учнів на уроці. Вона має місце на всіх етапах уроків, які проводить вчитель.

Завдання для самостійного виконання, як і підбір будь-якого іншого засобу Іванов Ф.К. планує так, щоб вони максимально підходили до вирішення основних завдань уроку. Вчитель дотримується принципу, що неможливо планувати і здійснювати навантаження без вже засвоєних учнями знань, сформованих вмінь і навичок, набутого раніше досвіду рухової діяльності. Наприклад, в 7 класі по темі: «Легка атлетика» організовує самостійну роботу учнів, мета якої -підвищити результат бігу. Для цього визначає завдання учням, застосовуючи картки-завдання. При виконанні завдань учні набувають навичок самонавчання, самоорганізації,   самоконтролю.   Самостійні   зайняття   фізичними   вправами допомагають   учням   позбутися   деяких  фізичних   вад,   збільшити  рухову активність, сприяють успішному опануванню програми з фізичної культури.

Для розвитку фізичних здібностей учнів, вчитель застосовує рівневі завдання по розділу «Гімнастика». На таких уроках він застосовує груповий метод, де учнів ділить на групи за рівнем фізичної підготовленості. Кожна група виконує вправу того рівня, яку вона вибрала. Вчитель перебуває там, де працює група, виконуючи завдання першого рівня. В інших групах за порядком і правильністю виконання вправ стежить учень-інструктор. При виконанні цих вправ діти почувають себе дуже самостійно, тому що вони можуть працювати в силу своєї фізичної підготовленості, що сприяє формуванню морально-вольових якостей.

Всі завдання диференційовані в зв'язку з тим, що діти одного віку мають різний рівень фізичної підготовленості. На уроках Федір Костянтинович коментує будь-яку виконану вправу (для чого вона, що розвиває, коли і як її краще виконувати). Вчитель працює з дітьми природно, невимушено.

Іванов Ф.К. виступає не лише в ролі організатора самостійної роботи, але й допомагає у виконанні , спрямовує учня на досягнення результату. Він не тільки створює застиглі умови для виконання вправ, а надає учневі можливість для самостійного пошуку.

Наприклад: 7 клас виконує ходьбу чи біг. По сигналу вчителя учні роблять вис чи упор (вони знають про це раніше) з використанням, на момент сигналу, ближнього обладнання в залі. Вчитель дає завдання - назвати за термінологією те положення, яке він прийняв: створює пізнавальні проблемні ситуації, які спонукають учнів активно діяти самостійно виконати нову вправу, пояснити товаришам причину вибору того чи іншого способу виконання. Федір Костянтинович впроваджує на уроках різноманітні форми самостійної роботи.

Використовуючи всі форми і методи роботи вчитель підвищує рухову активність учнів, домагається засвоєння ними матеріалу навчальної програми, формує уміння і навички самостійно займатися фізичними вправами, обов'язкового дотримання вимог техніки безпеки. Для цього готує конспекти на групу уроків за різними розділами.

Вчитель постійно дбає про створення умов для фізичного вдосконалення не лише на уроках, а і в позакласний час. З цією метою планує і проводить спортивні змагання, свята, матчеві зустрічі, уроки-змагання.

Іванов Ф.К. веде спортивний гурток «Настільний теніс». Федір Костянтинович органіовує змагання з волейболу, баскетболу, настільного тенісу, бере участь у обласних чи Всеукраїнських змаганнях -  «Олімпійське лелеченя».

Традиційно Іванов Ф.К. є активним учасником  змагань між учнями школи, вчителями. Бере активну участь у Дні здоров'я, Тижню фізичної культури і спорту.

Отже позакласна та позашкільна робота Іванова Ф.К.сприяє:       

— зміцненню здоров'я, загартуванню, підвищенню працездатності учнів;

 — розвитку   і   корекції   фізичних   і   рухових   можливостей   учнів,

формуванню звичок здорового способу життя;

—  вихованню потреби в систематичних заняттях фізичними вправами,

прагненню до фізичного самовдосконалення.

3. Висновки

Вчитель   постійно   здійснює   аналіз   фізичного   розвитку   і   фізичної підготовленості учнів. Відслідковує вплив застосованих ним технологій та методик на результативність.

Таким чином, робота вчителя з проблеми: «Виховання фізичних здібностей школярів»  дає змогу реалізувати такі навчальні, оздоровчі і виховні завдання, як формування загальних уявлень про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереження та зміцнення здоров'я, фізичного розвитку; розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєвонеобхідних рухових дій, використання їх у повсякденній та ігровій діяльності, розширення функціональних можливостей організму дитини через цілеспрямований розвиток основних фізичних і природних здібностей, формування ціннісних орієнтацій щодо використання фізичних вправ як одного з головних чинників здорового способу життя, формування практичних навичок для самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку.

Досвід відповідає вимогам раціонального використання часу, засобів, затрат. Заслуговує  схвальної методичної  педагогічної оцінки  та свідчить про високий рівень кваліфікації педагога.

Посадова інструкція Соціального педагога та практичного психолога

                                                                                                        Затверджено

                                                                                                       Директор  СШ № 7

                                                                                                   ___________   

                                                                                                     «__»__________ 2017 р.

Посадова інструкція практичного психолога

1. Загальні положення

1.1   Інструкція розроблена на основі Закону України “Про освіту”, Положення про психологічну службу системи освіти України (наказ МНОУ №127 від 3.05.99р., Наказ МНОУ №616 від 02.07.2009р. “Про внесення змін до положення про психологічну службу системи освіти України”, листа МНОУ №1/9-272 від 02.08.2001р., листа Міністерства освіти і науки України №1/9-352 від 27.08.2000, Типового положення про центри практичної психології і соціальної роботи (наказ МНОУ №385 від 14.08.2000).

1.2   Психолог повинен мати спеціальну (психологічну освіту, мінімальний освітньо-кваліфікаційний рівень – спеціаліст.

1.3   Психолог адміністративно підпорядковуватися безпосередньо директору навчального закладу, методично директору районного Центру практичної психології і  соціальної роботи, або методисту, якій відповідає за психологічну службу методичного кабінету .

1.4    У своїй д діяльності психолог керується Конституцією України, Законодавством України, рішеннями органів управління освітою всіх рівнів з питань навчання та виховання учнів, Декларацією прав людини. Конвенцією про права дитини, Законом України “Про освіту”, Положенням про психологічну службу системи освіти України, Етичним кодексом психолога, а також Статутом, правовими актами навчального закладу, трудовою угодою, цією інструкцією.

2. Функції

Основними видами діяльності психолога є:

2.1  Психологічна просвіта педагогічного колективу, учнів, батьків. 

2.2. Консультативно - методична допомога всім участникам навчально-виховного процессу з питань виховання дітей, підлітків, створення сприятливих психологічних умов для їх розвитку, практичного використання психології в організації навчально-виховного процесу.

2.3 Психологічна профілактика – своєчасне попередження відхилень в становленні особистості, труднощів у міжособистісних стосунках, конфліктів.

2.4 Діагностика (психологічне обстеження дітей та підлітків їх груп та колективів, умов навчання та розвитку), виявлення дітей “групи ризику”.

2.5 Корекція – здійснення психолого-педагогічних, психотерапевтичних заходів з метою усунення відхилень в психічному та особистісному розвитку школярів.

2.6 Реабілітація – надання психолого-педагогічної допомоги школярам, які     перебувають у кризовій   ситуації.

2.7 Психологічна експертиза – участь в оцінюванні нових технологій навчання та виховання, педагогічних інновацій.

2.8 Психологічна прогностика – розробка, адаптація і застосування моделей поведінки групи та особистості в різних умовах, прогнозування психічного розвитку дитини тощо.

2.9 Формування психологічної культури вихованців, учнів, студентів, педагогів, батьків або осіб, які їх замінюють,

3. Посадові обов’язки

Практичний психолог навчального закладу:

3.1 Виконує свої функціональні обов’язки на високому професійному рівні, виходячи із завдання  освітньої політики Міністерства освіти і науки України.

3.2 Керується в роботі Етичним кодексом психолога. Зберігає професійну таємницю, не поширює відомостей отриманих у процесі діагностики консультування або корекційної роботи, якщо це може завдати шкоди дитині чи ії оточенню. Конфіденційну інформацію про клієнта практичний психолог має надавати виключно на запит керівника Науково-методичного центру практичної психології. Іншім особам така інформація надається в узагальненому вигляді.

3.3 Дотримується педагогічної етики, поважає гідність дитини, захищає її від будь-яких форм фізичного або психічного насильства.

3.4    Будує свою діяльність на основі доброзичливості, довіри, у тісній співпраці з учасниками  навчально-виховного процесу.

3.5Пропагує здоровий спосіб життя, підвищує рівень психологічних знань педагогічних  працівників, батьків. Постійно підвищує свій професійний рівень.

3.6      Запобігає випадкам здійснення психодиагностичної, розвивальної, консультативно-методичної роботи особам, які не мають відповідної фахової підготовки або права на таку діяльність.

3.7      Знає програмно-методичні матеріали і документи щодо обсягу, рівня знань, розвитку дітей, вимоги державних стандартів до забезпечення навчально-виховного процесу, основні напрямки і перспективи розвитку освіти, психолого-педагогічної науки.

3.8       Веде відповідну документацію та статистичну звітність за результатами досліджень.

3.9      Планує та організовує свою роботу відповідно до нормативів витрат часу на основні види роботи психолога.

3.10  Бере участь в роботі педагогічної ради навчального закладу і нарадах, які проводяться адміністрацією навчального закладу. Проводить соціологічні дослідження  за запитами  адміністрації школи.

3.11  Бере участь в роботі шкільної атестаційної  комісії та засіданнях Ради профілактики.

3.12  Подає статистичний звіт про роботу за півріччя в районний центр практичної     психології і соціальної роботи або методисту, який відповідає за психологічну службу.

3.13  Дотримується правил техніки безпеки на робочому місці.

4. Права

Практичний психолог навчального закладу:

4.1        За своїм статусом належить до педагогічних працівників і відповідно до чинного законодавства, користується всіма правами і гарантіями передбаченнями для них.

4.2        З метою підвищення своєї кваліфікації та професійного зростання практичний психолог має право на методичний день (8 годин) .

4.3    Має право на окреме, спеціально обладнане приміщення для проведення

діагностичної, консультативної, розвивальної та корекційної роботи.

5. Відповідальність

5.1  За невиконання або неякісне виконання без поважних причин Статуту та правил внутрішнього розпорядку навчального закладу, розпоряджень адміністрації, посадових обов’язків, встановлених даною Інструкцією, у тому числі за невикористання наданих прав, психолог несе дисциплінарну відповідальність у порядку, визначеному трудовим законодавством.

5.2   За вживання, у тому числі  одноразове, методів виховання пов’язаних з фізичними або психічним насиллям над особою учня, а також за скоєння іншого  аморального вчинку психолог притягується до адміністративної відповідальності у прядку і в межах, передбачених законодавством.

5.3  За нанесення навчальному закладу або учасникам освітнього процесу збитків в результаті виконання (невиконання) своїх посадових повноважень психолог несе майнову відповідальність, у порядку і в межах, встановлених трудовим і цивільним законодавством.

6. Взаємовідносини

         Практичний психолог навчального закладу:

6.1. Працює в режимі  ненормованого робочого дня. Тривалість робочого тижня    складає 40 годин.

Із них 20 годин відводиться для роботи  безпосередньо у навчальному закладі (індивідуальна та групова  психодіагностика, консультування учнів, учителів, батьків, корекційна робота тощо);

20 годин – на підготовку  до проведення соціально-психологічних закладів (занять, тренінгів, ділових ігор), обробку результатів досліджень, оформлення висновків тощо, які можуть виконуватись  за межами навчального закладу.

6.2. Самостійно планує свою роботу на навчальний рік та  півріччя. Річний план розробляє в період  складання загального  річного плану роботи школи /травень - червень/. Плани роботи  узгоджуються з методистом, який відповідає за психологічну службу системи освіти району та затверджується  директором школи не пізніше 9 днів до початку запланованого   періоду.

6.3          Отримує від директора школи інформацію нормативно - правового та організаційно - методичного характеру.

6.4          Систематично обмінюється інформацією з питань, які входять в його компетенцію, (крім конфіденційної інформації про клієнта) з адміністрацією та працівниками навчального закладу.

Директор школи                                                      _____________   

Посадову інструкцію отримав                               _____________ 

Дата

                                                                                                         Затверджено

                                                                                                       Директор  СШ № 7

                                                                                                        _________   

                                                                                                     «__»__________ 2017 р.

Посадова інструкція Соціального педагога

1.         ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.      Ця посадова інструкція розроблена на основі Закону України «Про освіту», Положення про психологічну службу системи освіти України (наказ Міністерства освіти і науки України від 03.05.1999 р. № 127, із змінами у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 02.07.2009 № 616), кваліфікаційної характеристики соціального педагога (додаток до наказу МОН України від 28.12.2006 № 864), згідно Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 р. за № 1255/18550), листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 26.09.2012 №1/9-683 «Щодо розподілу робочого часу у практичних психологів та соціальних педагогів», листа МОН України від 02.08.2001 р. № 1/9-272, листа МОН України від 27.08.2000 р. № 1/9-352, Типового положення про центри практичної психології та соціальної роботи (наказ МОН України від 14.08.2000 р. № 385).

1.2.      Під час розробки інструкції враховувалися рекомендації щодо організації служби з охорони праці в загальноосвітніх закладах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

1.3.      Соціальний педагог призначається на посаду і звільняється з неї начальником управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради за поданням керівника навчального закладу та за обов’язковим погодженням з районним Центром практичної психології та соціальної роботи.

1.4.      Соціальний педагог повинен мати вищу педагогічну освіту зі спеціальностей «Соціальна педагогіка», «Соціальна робота» (без вимог до стажу педагогічної роботи), володіти професійними знаннями та ефективно застосовувати їх в практичній діяльності.

1.5.      Соціальний педагог адміністративно підпорядковується безпосередньо директору навчального закладу, методично – керівнику (методисту) районного Центру практичної психології та соціальної роботи.

1.6.      У своїй діяльності соціальний педагог керується Конституцією України рішеннями органів управління освітою всіх рівнів з питань навчання та виховання учнів, Декларацією прав людини, Конвенцією про права дитини, Законом України "Про освіту", Законом України "Про загальну середню освіту", Положенням про психологічну службу системи освіти України, Етичним кодексом соціального педагога, методичними рекомендаціями Українського науково-методичного Центру практичної психології і соціальної роботи, адміністративним, трудовим законодавством, а також Статутом, правовими актами навчального закладу, трудовим договором (контрактом), цією Інструкцією.

2.         ЗАВДАННЯ ТА ОБОВ’ЯЗКИ

Соціальний педагог:

2.1. Здійснює посередництво між освітніми установами, сім'єю, трудовими колективами, громадськістю, організовує їх взаємодію, об'єднання зусиль з метою створення в соціальному середовищі умов для всебічного розвитку дітей, підлітків як особистостей, їх благополуччя в мікросоціумі.

2.2.     Проводить соціально необхідну роботу з пільговим контингентом учнів щодо організації спілкування дітей, молоді, дорослих у громаді за місцем проживання, мікрорайоні, сімейно-сусідських спільнотах..

2.3.     Сприяє участі вихованців у науковій, технічній, художній творчості, спортивній, суспільне корисній діяльності, виявленню задатків, обдаровань, розкриттю здібностей, талантів, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію молоді.

2.4. Залучає до культурно-освітньої, профілактично-виховної, спортивно-оздоровчої, творчої роботи різні установи, громадські організації, творчі спілки, окремих громадян.

2.5. Впливає на подолання особистих, міжособистісних. внутрішньо сімейних конфліктів, надає необхідну консультативну психолого-педагогічну допомогу дитячим, молодіжним об'єднанням, угрупованням соціальному ризику, дітям, підліткам, які потребують піклування.

2.6. Настановленням і особистим прикладом утверджує повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, гуманізму, доброти, працелюбства, інших доброчинностей.

2.7. Виховує повагу до батьків, жінки, культурно-національних, духовних, історичних цінностей України, країни походження, дбайливе ставлення до навколишнього середовища.

2.8. Готує дітей, підлітків до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами.

2.9. Додержується педагогічної етики, поважає гідність особистості дитини, захищає її від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігає вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам, пропагує здоровий спосіб життя.

2.10. Займається профілактикою правопорушень неповнолітніх, дитячого побутового, дорожньо-транспортного травматизму, пожеж.

2.11. Постійно підвищує професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру.

2.12. Планує та організовує свою роботу відповідно до нормативів витрат часу на основні види роботи соціального педагога.

2.13. Бере участь в роботі педагогічної ради навчального закладу і в нарадах, які проводяться адміністрацією закладу.

2.14. Бере участь у роботі шкільної Ради профілактики. Своєчасно готує встановлену звітну документацію.

2.15. Виконує накази і розпорядження директора школи, органів управління освітою.

2.16. Виконує статут закладу освіти, правила внутрішнього розпорядку, умови контракту.

2.17. Проводить соціологічні дослідження за запитами адміністрації навчального закладу.

2.18. Дотримується правил техніки безпеки на робочому місці.

2.19. Проходить періодичні медичні огляди у встановленому законодавством порядку.

2.20. Не допускає розголошення у будь-який спосіб персональних даних фізичних осіб, які їй було довірено або які стали відомі у зв’язку з виконанням посадових або службових обов’язків.

2.21. Проводить соціально необхідну роботу з пільговим контингентом учнів щодо організації харчування, веде супровід соціально занедбаних дітей чи сімей, разом з адміністрацією школи, класними керівниками проводить Акти обстеження побутових умов проживання.

3.         ПРАВА

Соціальний педагог має право на:

3.1.            За своїм статусом належить до педагогічних працівників і відповідно до чинного законодавства користується всіма правами і гарантіями, передбаченими для них.

3.2.            Брати участь в управлінні освітнім закладом у порядку, визначеному статутом закладу.

3.3.            Захищати свою професійну честь, гідність всіма засобами в межах чинного законодавства.

3.4.            Знайомитися зі скаргами та іншими документами, які містять оцінку його діяльності, давати пояснення стосовно змісту цих документів.

3.5.            В межах своєї компетентності повідомляти керівництву освітнього закладу про всі виявлені недоліки в діяльності закладу та вносити пропозиції щодо їх усунення.

3.6.            Захист своїх інтересів самостійно і через посередника, в тому числі адвоката, у випадку дисциплінарного чи службового розслідування, пов'язаного з порушенням педагогом норм професійної етики.

3.7.            Конфіденційність дисциплінарного (службового) розслідування, за винятком випадків, передбачених законом.

3.8.            Підвищення у встановленому порядку своєї кваліфікації.

3.9.            Проходити у встановленому порядку атестації на отримання чергової кваліфікаційної категорії.

3.10.        Окреме, спеціально обладнане приміщення для проведення консультативної профілактичної та інших видів робіт.

3.11.        З метою розв’язання конфліктних випадків подати звернення до обласного науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи на предмет соціологічної та психологічної експертизи своєї професійної діяльності.

3.12.        Виступи з узагальненням власного досвіду роботи на конференціях, семінарах, педагогічних читаннях, у науково-популярних виданнях.

3.13.        Поєднання роботи соціального педагога з навчальним навантаженням у закладі за основним місцем роботи та в інших закладах відповідно до фахової освіти та рівня кваліфікації.

3.14.        Проведення просвітницької роботи з пропаганди психологічних знань шляхом лекцій, бесід, виступів на радіо, телебаченні, тощо

4.         ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

            Соціальний педагог несе відповідальність:

4.1.      За невиконання чи неналежне виконання без поважних причин Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку школи, законних розпоряджень директора школи та інших локальних нормативних актів, посадових обов'язків, встановлених цією Інструкцією, соціальний педагог несе дисциплінарну відповідальність у порядку, визначеному трудовим законодавством.

4.2.      За застосування, в тому числі одноразове, методів виховання, пов'язаних із фізичним або психічним насиллям над особистістю учня, а також скоєння іншого аморального вчинку соціальний педагог може бути звільнений з посади відповідно до трудового законодавства.

4.3.  За розголошення професійних відомостей та конфіденційної інформації, отриманих в процесі діагностичної, консультативної та корекційно-розвивальної роботи, якщо це може завдати шкоди суб’єкту освітнього процесу чи його соціальному оточенню.

4.4.      За порушення правил пожежної безпеки, охорони праці, санітарно-гігієнічних правил організації навчально-виховного процесу соціальний педагог притягається до адміністративної відповідальності в порядку і у випадках, передбачених адміністративним законодавством.

4.5.      За завдані школі чи учасникам навчального процесу у зв'язку з виконанням (невиконанням) своїх посадових обов'язків збитки.

5.   ПОВИНЕН ЗНАТИ

Соціальний педагог повинен знати:

5.1. Основні закономірності становлення особистості, педагогіку, теорію та методики виховання, вікову, педагогічну, сімейну; соціальну психологію, етику, естетику, основи права, екології, культурно-освітні дисципліни; цілі, принципи, зміст, форми, методи, засоби освітньо-виховної роботи в соціальному середовищі, школі, сім'ї; сучасний стан і тенденції розвитку дитячих, підліткових спілок, рухів, організацій, їх вплив на особистість дитини, підлітка; функції, права системи державних інститутів, установ, громадських, релігійних організацій у галузі освіти, навчання та виховання підростаючого покоління; культурні, економічні, демографічні, екологічні особливості соціального середовища, в якому організується робота.

5.2. Програмно-методичні матеріали і документи щодо обсягу, рівня знань, розвитку учнів, вимоги державних стандартів до забезпечення навчально-виховного процесу, основні напрями і перспективи розвитку освіти, соціально-педагогічної науки

5.3. Функції, права державних установ, громадських, релігійних організацій в системі освіти, Конвенцію ООН про права дитини, інші законодавчі, нормативно-правові акти та документи з питань навчання, виховання, захисту прав дитини, основи трудового законодавства

5.4. Основні напрямки і перспективи розвитку освіти, психолого-педагогічної науки.

Конституцію України, рішення органів управління освітою всіх рівнів з питань навчання та виховання учнів, Декларацію прав людини, Конвенцію про права дитини, Закон України "Про освіту", Закон України "Про дошкільну освіту", Положення про психологічну службу системи освіти України, Етичний кодекс практичного психолога, методичні рекомендації Українського науково-методичного Центру практичної психології і соціальної роботи.

5.5. Правила і норми охорони праці, протипожежного захисту, виробничої санітарії та особистої гігієни, правила надання першої медичної допомоги.

5.6. Державну мову в обсязі, необхідному для усного та писемного спілкування.

5.7. Законодавство України, яке регулює порядок обробки та захист персональних даних фізичних осіб, внутрішні положення та інші розпорядчі документи дошкільного навчального закладу з цих питань.

6. КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ

6.1. На посаду соціального педагога призначається особа, яка має вищу або середню освіту зі спеціальності «Соціальна педагогіка», дотримується вимог Етичного кодексу, професійно компетентний, забезпечує нормативні вимоги до рівня навчально-виховної роботи у соціальному середовищі, відповідає загальним етичним та культурним вимогам до педагогічних працівників.

7. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ (ЗВ'ЯЗКИ З ПОСАДОЮ)

            Соціальний педагог:

7.1.      Працює за графіком, складеним за 40-годинним робочим тижнем і затвердженим директором школи. Із них 20 год. відводяться для роботи у навчальному закладі (індивідуальна і групова діагностика, консультування учнів, учителів, батьків, корекційно-розвивальна робота тощо) і 20 год. – на підготовку до проведення соціально-психологічних заходів (занять, тренінгів, ділових ігор), обробку результатів досліджень, оформлення висновків тощо, які можуть виконуватися за межами навчального закладу.

7.2.      Підтримує контакти з органами учнівського самоврядування, педагогічними колективами школи і установ позашкільної освіти дітей, громадськими організаціями.

7.3.      Самостійно планує свою роботу на навчальний рік. Річний план розробляє в період складання загального річного плану роботи закладу освіти. Плани роботи погоджуються керівником (методистом) Центру практичної психології та соціальної роботи та затверджуються керівником навчального закладу.

7.4.      Про виконану роботу звітує керівнику навчального закладу та керівнику (методисту) Центру практичної психології та соціальної роботи.

7.5.      Одержує від адміністрації навчального закладу інформацію нормативно-правового і організаційно-методичного характеру, знайомиться з відповідними документами.

7.6.      Працює у тісній взаємодії з учителями, практичним психологом навчального закладу, батьками учнів або особами, які їх замінюють, батьками учнів (особами, які їх замінюють); систематично обмінюється інформацією з питань, які належать до його компетенції (крім конфіденційної інформації про клієнта), з адміністрацією та педагогічними працівниками школи.

Директор школи                                                      _____________ 

Посадову інструкцію отримав                               _____________ 

Дата