ЗНО 2020- зміни

Про організоване завершення 2017/2018 н. р. та особливості проведення ДПА у закладах загальної середньої освіти

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-66 від 31 січня 2018 року

Органи управління освітою

обласних і Київської міської

державних адміністрацій

Про організоване завершення

2017/2018 н. р. та особливості

проведення ДПА у закладах

загальної середньої освіти

Шановні колеги!

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» структуру навчального року встановлює заклад загальної середньої освіти.

Державна підсумкова атестація (далі - ДПА) в 2017/2018 навчальному році у закладах загальної середньої освіти здійснюється відповідно до частини 8 статті 12 Закону України «Про освіту», Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015, року за № 157/26602, та підпунктів 1, 3, 4, 5 пункту 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 31 липня 2017 р. № 1103 «Деякі питання проведення в 2018 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2017 року за № 1014/30882, із змінами.

ДПА здобувачів повної загальної середньої освіти здійснюється у формі зовнішнього незалежного оцінювання з 22 травня до 14 липня (основна і додаткова сесії) 2018 року.

Зважаючи на зазначене, заклади загальної середньої освіти самостійно визначають строки проведення державної підсумкової атестації учнів 4-их і 9-х класів, свята «Останній дзвоник» та випускних вечорів.

ДПА здобувачів початкової освіти здійснюється з метою внутрішнього моніторингу якості освіти у формі підсумкових контрольних робіт з двох предметів: української мови (передбачає оцінювання результатів навчання з української мови та читання) і математики. Для проведення ДПА в закладі освіти використовуються єдині завдання, які укладають вчителі закладу освіти, відповідно до затверджених Міністерством орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань і затверджує керівник закладу освіти.

ДПА з української мови учнів, які почали вивчати її в поточному навчальному році, здійснюється за бажанням батьків (одного із батьків) або їх законних представників.

У закладах загальної середньої освіти з навчанням або вивченням мов національних меншин учні можуть додатково проходити ДПА з третього предмета: мови національної меншини. Рішення про проведення ДПА з мови національної меншини приймається педагогічною радою на підставі письмових звернень батьків (одного із батьків) або їх законних представників і затверджується наказом керівника закладу освіти.

Результати ДПА не враховуються при виставленні річних оцінок з предметів, з яких учень (вихованець) проходив атестацію; оцінки за ДПА виставляються в Класному журналі у колонку з написом "ДПА" без зазначення дати після колонки з написом "Річна" та у табелі навчальних досягнень.

ДПА здобувачів базової середньої освіти здійснюється у письмовій формі з трьох предметів:

українська мова;
математика;
предмет за вибором педагогічної ради закладу освіти з одного зазначених навчальних предметів: українська література, зарубіжна література, іноземна мова (англійська/німецька/іспанська/французька мова відповідно до навчального плану закладу освіти), історія України, всесвітня історія, правознавство (практичний курс), географія, біологія, хімія, фізика, інформатика. У закладах освіти з навчанням або вивченням мов національних меншин третім предметом для проведення ДПА можуть бути мова національної меншини або інтегрований курс «Література».
Завдання для проведення ДПА укладають вчителі закладу освіти, відповідно до затверджених Міністерством орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань, і затверджує керівник закладу освіти.

Результати ДПА не враховуються при виставленні річних оцінок з предметів, з яких проводилось ДПА. Оцінки за ДПА виставляються в Класному журналі у колонку з написом "ДПА" без зазначення дати після колонки з написом "Річна" і додаток до свідоцтва про базову середню освіту; заносяться до Протоколу державної підсумкової атестації, книги обліку і видачі документів про здобуття базової середньої освіти.

ДПА здобувачів повної загальної середньої освіти здійснюється у формі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) з 22 травня до 14 липня 2018 року (основна сесія: 22 травня - 13 червня; додаткова сесія: 02 - 14 липня) відповідно до Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10 січня 2017 року № 25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 січня 2017 року за № 118/29986.

Реєстрація для проходження ДПА у формі ЗНО здійснюватиметься з 06 лютого до 19 березня (перереєстрація - до 02 квітня) 2018 р. у порядку, визначеному в розділі IV Порядку ЗНО. Інформацію про порядок реєстрації розміщено на офіційному сайті Українського центру оцінювання якості освіти (testportal.gov.ua).

У разі проходження учнями ДПА в пунктах проведення ЗНО, розташованих в інших (не за місцем проживання) населених пунктах, відповідно до норм, передбачених підпунктом 6) пункту 2 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України, підпунктом 6 пункту 16, пунктом 41 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання та Моніторингу якості освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1095 (y редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 липня 2015 року № 533), пунктом 105 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 778, пунктом 3 розділу 1, пунктом 3 розділу ІІ Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/26602, підпунктом 5 пункту 5 розділу ІІ Порядку ЗНО, підвезення учнів закладів освіти комунальної форми власності, має здійснюватися за рахунок коштів бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад; підвезення учнів закладів освіти приватної форми власності - за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб. Організацію та координацію діяльності органів місцевого самоврядування щодо підвезення учнів до населених пунктів, де розташовані пункти проведення зовнішнього незалежного оцінювання, Мають здійснювати обласні органи управління освітою.

ДПА здобувачів повної загальної середньої освіти проводиться з трьох предметів:

українська мова;
математика або історія України (період ХХ - початок ХХІ століття) учні мають право обрати один із зазначених предметів незалежно від профілю закладу освіти;
предмет за вибором - учні обирають предмет з одного із зазначених навчальних предметів: біологія, хімія, фізика, географія, іноземна мова (англійська, або німецька, або іспанська, або французька мова), математика, історія України (період ХХ - початок ХХІ століття).
Учні, які другим предметом для проходження ДПА обрали математику, можуть обрати для проходження ДПА з третього предмета історію України і навпаки.

Графік проведення ДПА у формі ЗНО (основна сесія) визначено пунктом 25 Календарного плану підготовки та проведення у 2018 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 19 вересня 2017 року № 1287:

22 травня

Математика

24 травня

Українська мова і література

29 травня

Іспанська мова

29 травня

Німецька мова

29 травня

Французька мова

01 червня

Англійська мова

04 червня

Біологія

06 червня

Історія України

08 червня

Географія

11 червня

Фізика

13 червня

Хімія



У закладах освіти з навчанням або вивченням мов національних меншин учні можуть додатково проходити ДПА з четвертого предмета мови національної меншини. ДПА з мови національної меншини проводиться за місцем навчання за завданнями, що укладаються вчителями закладу освіти.

Особливості проведення ДПА з іноземної мови у формі ЗНО наведено у листі МОН України від 15 січня 2018 р. № 1/9-27.

Для визначення оцінок за ДПА у формі ЗНО зараховуватимуться результати виконання всіх завдань сертифікаційної роботи ЗНО або частини з них (залежно від навчального предмета відповідно до загальних характеристик сертифікаційних робіт, затверджених наказом Українського центру оцінювання якості освіти від 18 жовтня 2017 року № 152). Інформація про перелік завдань, результати виконання яких зараховуватимуться як оцінка за ДПА, розміщена на офіційному сайті Українського центру оцінювання якості освіти (розділ «Предмети ЗНО»).

Результати зовнішнього оцінювання у вигляді оцінок рівня навчальних досягнень за шкалою 1-12 балів зазначатимуться у відомостях результатів державної підсумкової атестації за освітній рівень повної загальної середньої освіти, проведеної у формі зовнішнього незалежного оцінювання, за формою, наведеною у додатку 8 до Порядку ЗНО. Відомості в електронному вигляді, засвідчені електронним цифровим підписом Українського центру оцінювання якості освіти, з результатами ДПА з математики, української, іноземної мови, біології передаватимуться закладам освіти до 15 червня 2018 р., з історії України, географії, фізики, хімії - до 21 червня 2017 р.

Внесення оцінок за ДПА до додатка до атестата про повну загальну середню освіту має здійснюватися з урахуванням наслідків розгляду апеляційних заяв учнів щодо результатів зовнішнього незалежного оцінювання (відповідно такий учень атестат отримує пізніше). У разі прийняття апеляційною комісією рішень про зміну результатів зовнішнього оцінювання закладам освіти будуть надаватися відомості результатів розгляду апеляційних заяв учасників зовнішнього незалежного оцінювання за формою, наведеною у додатку 10 до Порядку ЗНО, в електронному вигляді, засвідчені електронним цифровим підписом Українського центру оцінювання якості освіти.

Особам, які з'явилися для проходження ДПА у формі ЗНО та роботу над тестом яких достроково припинено у зв’язку із допущеними ними порушеннями процедури проходження ЗНО, виставляється нуль тестових балів, що відповідає одному балу за ДПА; відповідно до документа про освіту за ДПА з цього предмета виставляється 1 (один) бал.

Учні закладів загальної середньої освіти з вечірньою(заочною) формою навчання та вечірніх/заочних класів закладів загальної середньої освіти проходять ДПА за місцем навчання за завданнями, які укладаються вчителями закладу освіти, відповідно до затверджених Міністерством освіти і науки орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань. У разі виявлення бажання такими учнями взяти участь у зовнішньому незалежному оцінюванні вони проходять ДПА у формі ЗНО з трьох предметів.

Учні закладу загальної середньої освіти «Міжнародна українська школа» можуть проходити ДПА за місцем навчання; їм надається право пройти ДПА на територіях країн їх перебування.

Учні, які перебувають в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, проходять ДПА за місцем навчання.

Учні, які тимчасово навчалися за кордоном і повернулися в Україну після проведення ДПА у формі ЗНО (після проведення додаткової сесії зовнішнього незалежного оцінювання) з певного(их) навчального(их) предмета(ів), мають право пройти ДПА за місцем навчання в строки, визначені закладом освіти (але не раніше 14 липня 2018 р.), за завданнями, укладеними закладами освіти.

Учні, які через неучасть з поважних причин в основній сесії ЗНО допущені регламентними комісіями при регіональних центрах оцінювання якості освіти до проходження додаткової сесії з певного(их) навчального(их) предмета(ів), але не змогли через поважні причини взяти в ній участь, зобов'язані надати рішення регламентної комісії при регіональному центрі оцінювання якості освіти про допуск до участі в додатковій сесії ЗНО з відповідного навчального предмета (у вигляді витягу з протоколу), а також медичну довідку або інший документ, що підтверджує об’єктивні обставини неучасті в додатковій сесії ЗНО з цього навчального предмета, на підставі яких рішенням педагогічної ради закладу освіти та відповідним наказом його керівника таким учням надається право пройти атестацію в строки, визначені закладом освіти (але не раніше 14 липня 2018 р.), за завданнями, укладеними закладами освіти.

Від ДПА у формі ЗНО можуть бути звільнені учні, які мають захворювання або патологічні стани, наведені у Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України від 29 серпня 2016 року № 1027/900, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2016 року за № 1707/29837, якщо вони не реєструвалися для участі у зовнішньому незалежному оцінюванні. Учні, які зареєструються для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, мають проходити ДПА у формі ЗНО на загальних засадах.

Особи, які не з'являться для проходження ДПА у формі ЗНО без поважних причин та особи, зареєстровані на екстернатну форму навчання, але які не зареєструються у встановлені терміни для участі в ЗНО, за винятком осіб, які проживають на тимчасово окупованій території та осіб, місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції (на період її проведення), територія населених пунктів на лінії зіткнення, матимуть можливість пройти ДПА в закладі освіти у вересні поточного року за завданнями, укладеними закладами освіти.

Учні, місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції (на період її проведення), територія населених пунктів на лінії зіткнення, але які не навчаються у закладах системи загальної середньої освіти, розташованих на території, підконтрольній українській владі, проходять ДПА за екстернатною формою у закладі загальної середньої освіти «Міжнародна українська школа» або іншому закладі освіти системи загальної середньої освіти України, що розташований на території, підконтрольній українській владі; при цьому такі особи мають бути зараховані за будь-якою формою навчання (денна, вечірня, дистанційна, екстарнатна) у загальноосвітньому закладі на території України. Детальнішу інформацію можна отримати за посиланням: https://mon.gov.ua/ua/zhitelyam-donbasu-ta-krimu/uchnyam-ta-vipusknikam/yak-otrimati-ukrayinske-svidoctvo-za-9-k1as-ta-atestat-za-11-klas

Учні, які проживають на тимчасово окупованій території України, проходять ДПА за екстернатною формою в уповноважених закладах освіти в порядку, визначеному Міністерством освіти і науки України (наказ МОН від 24 травня 2016 р. № 560).

В окремих випадках, згідно пункту 13 розділу ІІ Положення про державну підсумкову атестацію, дозволяється проводити ДПА достроково за завданнями, укладеними закладами освіти.

З повагою
Заступник міністра            Павло Хобзей

Новий закон «Про освіту»: ключові новели

28 вересня 2017 року набрав чинності новий Закон України «Про освіту», що регулює суспільні відносини в процесі реалізації конституційного права людини на освіту, права та обов’язки фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти, а також вносить суттєві зміни до цілої низки законів, у тому числі до Законів України «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про вищу освіту».

Враховуючи те, що закон є базовим для усіх інших спеціальних законів у сфері освіти і водночас передбачає суттєве реформування системи освіти, містить багато відсильних норм і прикінцевих та перехідних положень, а деякі норми потребують негайного практичного застосування, Міністерство освіти і науки України надало роз’яснення і рекомендації стосовно механізму реалізації окремих положень Закону.

1. Термінологічні зміни

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «до приведення законодавства і установчих документів закладів освіти у відповідність із цим Законом терміни "навчальний заклад" і заклад освіти" є ідентичними, а всі суб’єкти владних повноважень і навчальні заклади керуються всіма положеннями цього Закону, що стосуються закладів освіти, а також положеннями законодавства, що стосуються навчальних закладів у частині, що не суперечить цьому Закону».

Крім того, у Законі України «Про загальну середню освіту» термін «загальноосвітній навчальний заклад» замінено терміном «заклад загальної середньої освіти», а термін «навчально-виховний процес» - терміном «освітній процес». Аналогічні зміни внесені і до Закону «Про позашкільну освіту». У Законі України «Про дошкільну освіту» відбулися такі термінологічні зміни: «дошкільний навчальний заклад» замінено на «заклад дошкільної освіти», «навчально-виховний процес» .- на «освітній процес», «директор (завідуючий)» - на «директор», «діти, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації» на «діти з особливими освітніми потребами», «відповідна вища педагогічна освіта» - на «вища педагогічна“ освіта за відповідною спеціальністю», «засновник (власник)» - на «засновник (засновники)», «надання освітніх послуг» - на «провадження освітньої діяльності». У Законі України «Про вищу освіту» термін «вищий навчальний заклад» замінено терміном «заклад вищої освіти».

Таким чином, варто звертати увагу на необхідність використання в усіх офіційних документах (наказах, положеннях, статутах, листах тощо) нової термінології відповідно до Законів України. Надалі в усіх нових актах Уряду та наказах Міністерства буде використовуватися нова термінологія.

Разом з тим, до приведення актів законодавства і установчих документів закладів освіти у відповідність із зазначеними Законами тимчасова термінологічна розбіжність не має створювати перешкод для реалізації відповідних положень законодавства, прав осіб на освіту чи діяльності закладів освіти.

2. Переоформлення установчих документів закладів освіти

Згідно з підпунктом 13 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «переоформлення установчих документів закладів освіти з метою приведення їх у відповідність із цим Законом здійснюється протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом». Крім того, у пункті 5 цього ж розділу Закону засновникам закладів освіти також рекомендовано протягом п'яти років привести установчі документи закладів освіти у відповідність із цим Законом.

Отже, установчі документи, зокрема статути закладів освіти, мають переоформлятися в поточному режимі (у разі виникнення необхідності).

Установчі документи розробляються відповідно до Конституції України, Закону України «Про освіту», інших законів, а також відповідних підзаконних актів (у частині, що не суперечить зазначеним законам). Варто звернути увагу на те, що Закон містить багато відсильних положень, згідно з якими ті чи інші питання діяльності закладів освіти мають бути врегульовані їх установчими документами.

Також потрібно пам’ятати, що згідно з пунктом 11 частини 1 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» внесення змін до установчого документа юридичної особи оформляється шляхом викладення його в новій редакції. Отже, у разі потреби внесення навіть мінімальних змін засновник має забезпечити підготовку нової редакції установчого документа з включенням до нього усіх необхідних змін, пов’язаних із реалізацією нового Закону України «Про освіту».

3. Прозорість та інформаційна відкритість закладу освіти

У статті 6 Закону однією з основних засад державної політики та принципом освітньої діяльності визначено відповідальність і підзвітність органів Управління освітою та закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності перед суспільством.

Відповідно до статті 30 Закону всі заклади освіти мають формувати відкриті та загальнодоступні ресурси з інформацією про свою діяльність та оприлюднювати таку інформацію. Доступ до такої інформації осіб з порушенням зору може забезпечуватися в різних формах та з урахуванням можливостей закладу освіти.

У частині 2 цієї статті міститься перелік усієї інформації та документів, відкритий доступ до яких зобов’язані забезпечувати заклади освіти на своїх веб-сайтах, а у разі їх відсутності - нa веб-сайтах своїх засновників.

Крім того, згідно з частиною 3 цієї статті заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх веб-сайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.

Інформація та документи, передбачені частинами другою і третьою цієї статті, якщо вони не віднесені до категорії інформації з обмеженим доступом, розміщуються для відкритого доступу не пізніше ніж через десять робочих днів з дня їх затвердження чи внесення змін до них, якщо інше не визначено законом (частина 4 статті 30 Закону). Згідно з частиною 5 статті 30 Закону перелік додаткової інформації, обов’язкової для оприлюднення закладами освіти, може визначатися спеціальними законами.

У разі, якщо заклади освіти обслуговуються централізованою бухгалтерією, рекомендуємо останній передавати закладам освіти всю необхідну інформацію та документи для подальшого їх оприлюднення відповідно до вимог Закону.

Отже, з 28 вересня 2017 року всі заклади освіти зобов’язані оприлюднювати всю зазначену у статті 30 Закону інформацію та документи на своїх веб-сайтах або веб-сайтах своїх засновників.

Звертаємо увагу на те, що згідно з частиною 1 статті 68 Закону органи управління у сфері освіти зобов’язані оприлюднювати всю публічну інформацію відповідно до вимог Законів України «Про доступ до публічної інформації» та «Про відкритість використання публічних коштів».

У разі виникнення питань щодо формату оприлюднення такої інформації рекомендуємо керуватися частиною 4 статті з Закону України «Про відкритість використання публічних коштів»: «у спосіб, що забезпечує вільний безоплатний доступ до неї, можливість анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації» та «y вигляді наборів даних (електронних документів), організованих у форматі, що дозволяє їх автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання».

4. Система забезпечення якості освіти

У статті 6 Закону Однією з головних засад державної політики та принципом освітньої діяльності визначено забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності. Незважаючи на те, що весь Закон так чи інакше спрямований на підвищення та забезпечення якості освіти! та якості освітньої діяльності, системно всі ці питання врегульовані в окремому розділі V Закону.

Відповідно до частини 2 статті 41 Закону складовими системи забезпечення якості освіти є: система забезпечення якості в закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти); система зовнішнього забезпечення якості освіти; система забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти.

Згідно з частиною 3 цієї статті система забезпечення якості в закладах освіти (внутрішнясистема забезпечення якості освіти) може включати:

• стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;
• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково-педагогічної) діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
• створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
• інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

Важливою складовою внутрішньої системи забезпечення якості освіти є також академічна доброчесність, поняття, зміст, система та механізми забезпечення якої детально виписані у статті 42 Закону. Важливо знати, що частини 7 і 8 статті 42 Закону вже дозволяють закладам освіти своїми внутрішніми положеннями визначити конкретні види академічної відповідальності (у тому числі додаткові та/або деталізовані) учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності, а також затвердити порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти забезпечує керівник закладу освіти в межах наданих йому Законом повноважень. Будь-яких перехідних положень, які відтерміновують запровадження в закладах освіти внутрішньої системи забезпечення якості освіти, Закон не містить, що вимагає від кожного керівника закладу освіти вже зараз організовувати розбудову такої системи.

5. Доступ до якісної освіти дітей з особливими освітніми потребами

Питання забезпечення доступу до якісної освіти дітей з особливими освітніми потребами є одним з пріоритетів державну сфері освіти. Відповідно до частини 6 статті 3 Закону держава створює умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів, а також забезпечує виявлення та усунення факторів, що перешкоджають реалізації прав і задоволенню потреб таких осіб у сфері освіти.

У Законі визначені такі нові поняття, як «індивідуальна програма розвитку», «інклюзивне навчання», «інклюзивне освітнє середовище», «розумне пристосування», «універсальний Дизайн у сфері освіти» тощо. Статті 19 і 20 та низка інших норм Закону системно врегульовують питання здобуття дітьми з особливими освітніми потребами якісної освіти, зокрема через створення інклюзивних та/або спеціальних груп і класів. У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків така група або клас утворюється в обов’язковому порядку.

Згідно з пунктом 31 статті 48 Закону України «Про загальну середню освіту» Кабінетові Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям і органам місцевого самоврядування доручено до 1 вересня2018 року забезпечити:

• зміну типу підпорядкованих шкіл-інтернатів (крім закладів середньої освіти для дітей з порушенням інтелектуального розвитку) на гімназію, ліцей відповідно до вимог цього Закону із збереженням у складі цих закладів освіти інтернатів з частковим або повним утриманням учнів (вихованців) за рахунок засновника (засновників). Припинення функціонування інтернатів у складі таких закладів можливе лише після вирішення в установленому порядку питання здобуття учнями (вихованцями) освіти та/або отримання відповідних соціальних послуг за місцем їхнього проживання (реєстрації) чи місцем проживання (реєстрації) їхніх батьків;
• створення обласних (міських - y містах Києві та Севастополі) ресурсних центрів підтримки інклюзивної освіти, а також районних, міських (районних у містах) інклюзивно-ресурсних центрів, у тому числі, в об’єднаних територіальних громадах, шляхом реорганізації існуючої мережі психолого-медико-педагогічних консультацій.

Звертаємо увагу на те, що Постановою Уряду від 12 липня 2017 р. № 545 вже затверджено Положення про інклюзивно-ресурсний центр з урахуванням редакції пункту 3¹ статті 48 Закону України «Про загальну середню освіту» до цього Положення будуть внесені відповідні зміни. Також пунктом 2 цієї постанови Уряду органам місцевого самоврядування та місцевим органам виконавчої влади було рекомендовано відповідно до Положення, затвердженого цією постановою, утворити протягом двох місяців інклюзивно-ресурсні центри, а також обласні, Київський та Севастопольський міські ресурсні центри з підтримки інклюзивної освіти шляхом реорганізації психолого-медико-педагогічних консультацій.

6. Ліцензування освітньої діяльності закладів освіти

Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 2 березня 2015 року було запроваджено ліцензування освітньої діяльності закладів освіти (пункт 6 частини 1 статті 7). Згідно зі змінами, внесеними до цього положення Законом, освітня діяльність ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти.

Згідно з частиною 2 статті 43 Закону України «Про освіту» освітня діяльність провадиться на підставі ліцензії, що видається органом ліцензування відповідно до законодавства:

• для закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) освіти - Міністерством освіти і науки України;
• для закладів дошкільної та загальної середньої освіти - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Відповідно до підпункту 6 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Державні і комунальні заклади системи дошкільної і загальної середньої освіти, що діють на день набрання чинності цим Законом, отримують ліцензію без проходження процедури ліцензування. Заклади освіти усіх форм власності, що створюються після набрання чинності цим Законом, ліцензуються на загальних засадах».

Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про загальну середню освіту» заклад освіти провадить освітню діяльність на певному рівні загальної середньої освіти за умови наявності відповідної ліцензії, виданої в установленому законодавством порядку. Відповідно до частини 3 статті 9 зазначеного Закону здобуття загальної середньої, освіти також можуть забезпечувати заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та інші заклади освіти, зокрема міжшкільні ресурсні центри (міжшкільні навчально-виробничі комбінати), що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти.

У частині 3 статті 11 Закону України «Про дошкільну освіту» також зазначено, що заклад дошкільної освіти здійснює свою діяльність за наявності ліцензії на право провадження освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти, виданої у встановленому законодавством України порядку.

Отже, усі державні і комунальні заклади системи дошкільної і загальної середньої освіти мають отримати без проходження процедури ліцензування в обласних або Київській міській Державних адміністраціях ліцензії на провадження освітньої діяльності на всі ті рівні освіти, на яких вони провадять відповідну освітню діяльність.

Відповідні державні органи мають забезпечити видачу таких ліцензій (окремо на кожен рівень освіти, що визначений частиною 2 статті 10 Закону) без процедури ліцензування та проінформувати заклади освіти про дату і порядок отримання ліцензій. З метою виконання відповідної норми Закону рекомендуємо обласним, Київській міській державним адміністраціям, як органам ліцензування закладів дошкільної і загальної середньої освіти, прийняти відповідні рішення та оприлюднити їх на офіційних веб-сайтах.

Звертаємо увагу на те, що ліцензування закладів позашкільної освіти не вимагається законодавством. Водночас згідно з частиною 1 статті 10 Закону позашкільна освіта є «невід’ємним складником системи освіти», що також засвідчено багатьма іншими положеннями Закону, які вимагають від держави та органів місцевого самоврядування як «формування, утримання та розвитку мережі закладів позашкільної освіти відповідно до освітніх, культурних, духовних потреб та запитів населення» (частиною 6 статті 14 Закону), так і належного «фінансування з державного та/або місцевого бюджетів у порядку, встановленому законодавством» (частина 2 статті 4 Закону).

7. Атестація закладів освіти

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноваженьта у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про освіту» були внесені зміни до Законів України «Про дошкільну освіту»,«Про загальну середню освіту» та «Про позашкільну освіту», у тому числі в частині повноважень відповідних місцевих органів управління. Зокрема, з переліку цих повноважень виключені повноваження на проведення атестації відповідних закладів освіти. Також із Законів виключена атестація закладу освіти як форма державного нагляду (контролю).

Таким чином, атестація закладів освіти вже не належить до повноважень відповідних органів управління і не існує як форма державного нагляду (контролю) чи інструмент забезпечення якості освіти. Відповідно, проведення атестації є безпідставним і правові наслідки її проведення відсутні.

У зв’язку із зазначеним, Порядок державної атестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 30 січня 2015 р. № 67, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 р,. за № 173/26618, буде визнаний таким, що втратив чинність.

Разом з тим, у системі загальної середньої освіти буде запроваджено інший плановий захід державного нагляду (контролю) - інституційний аудит, зміст та особливості проведення якого визначені статтею 45 Закону України «Про освіту».

8. Управління закладом освіти

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють:

• засновник (засновники);
• керівник закладу освіти;
• колегіальний орган управління закладу освіти;
• колегіальний орган громадського самоврядування;
• інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.

Права та обов’язки засновника (засновників) закладу освіти визначені у статті 25 Закону, а також в багатьох інших нормах Закону, у спеціальних законах («Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту, «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту») та інших законах України.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону засновник закладу освіти - це орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника.

Враховуючи зазначене, всі повноваження засновників комунальних закладів освіти, що визначені Законом України «Про освіту» та спеціальними законами у сфері освіти, виконують відповідні ради, конкретні повноваження і сфера відповідальності яких визначені також у статті 66 Закону.

Водночас в умовах незавершеної адміністративно-територіальної реформи, спрямованої на децентралізацію системи управління, у тому числі закладами освіти, ради та місцеві державні адміністрації мають виконувати Закон України «Про освіту» та інші спеціальні закони у сфері освіти з урахуванням відповідних положень Конституції України і Законів України «Про Місцеві державні адміністрації» та «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Повноваження (права і обов’язки) та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законом та установчими документами закладу освіти. Керівник є представником закладу освіти у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених законом та установчими документами закладу освіти.

Звертаємо також увагу на те, що в Законах України «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту» та «Про позашкільну освіту» суттєво збільшено кількість повноважень педагогічної ради відповідних закладів освіти. Рішення педагогічної ради вводяться в дію рішеннями керівника закладу.

9. Обрання керівника закладу загальної середньої освіти

Відповідно до абзаців 1-4 частини 2 статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту» керівник закладу загальної середньої освіти призначається на посаду та звільняється з посади рішенням засновника (засновників) закладу або уповноваженого ним (ними) органу.

Керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти призначається на посаду за результатами конкурсного відбору строком на шість років (строком на два роки - для особи, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше) на підставі рішення конкурсної комісії, до складу якої входять представники засновника (засновників), трудового колективу, громадського об’єднання батьків учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти та громадського об’єднання керівників закладів загальної середньої освіти відповідної адміністративно- територіальної одиниці. До участі у роботі комісії з правом дорадчого голосу можуть залучатися представники громадських об’єднань та експерти у сфері загальної середньої освіти.

Положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти розробляє та затверджує засновник на підставі типового положення, затвердженого Міністерством освіти і науки України (наразі розробляється).

Одна і та сама особа не може бути керівником відповідного закладу загальної середньої освіти більше ніж два строки підряд (до першого строку включається дворічний строк перебування на посаді керівника закладу загальної середньої освіти, призначеного вперше). Після закінчення другого строку перебування на посаді особа має право брати участь у конкурсі на заміщення вакансії керівника в іншому закладі загальної середньої освіти або продовжити роботу в тому самому закладі на іншій посаді.

Слід врахувати, що відповідно до підпункту 17 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після 28 вересня 2017 року частина друга статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту» застосовується до посад, що стали вакантними в установленому трудовим законодавством Порядку.

Крім того, під час проведення конкурсу варто враховувати те, що згідно з частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальну середню освіту» посаду керівника закладу загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності може обіймати особа, яка є громадянином України, має вищу освіту ступеня не нижче магістра та стаж педагогічної роботи не менше трьох років, а також організаторські здібності, фізичний і психічний стан якої не перешкоджає виконанню професійних обов’язків. Отже, з відповідного положення Закону було вилучено вимогу щодо обов’язкової наявності саме вищої педагогічної освіти, а також вимогу щодо необхідності проходження «атестації керівних кадрів освіти у порядку, встановленому Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти».

Звертаємо також увагу на те, що тимчасова відсутність затвердженого Міністерством зазначеного вище типового положення (наразі розробляється) не зупиняє дію норми Закону щодо призначення керівника закладу загальної середньої освіти на посаду винятково за результатами конкурсного відбору.

Тому, керівник державного закладу загальної середньої освіти має обиратися на основі конкурсного відбору, проведеного відповідно до Порядку призначення на посаду керівників загальноосвітніх навчальних закладів державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2015 р. № 827. Водночас керівник комунальногозакладу загальної середньої освіти має обиратися на основі конкурсного відбору, що має бути проведений відповідно до Положення про конкурс на посаду керівника комунального, закладу загальної середньої освіти, розробленого та затвердженого засновником цього закладу. Крім того, у пункті 3 зазначеної постанови органам місцевого самоврядування було рекомендовано«з урахуванням Порядку, затвердженого цією постановою, визначити протягом місяця процедуру призначення, керівників загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності за результатами конкурсного відбору».

Отже, керівник державного чи комунального закладу загальної середньої освіти призначається на посаду виключно за результатами конкурсного відбору.

10. Призначення працівників закладів загальної середньої освіти

З переліку повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в галузі загальної середньої освіти, визначеного у частині 3 статті 37 Закону України «Про загальну середню освіту», виключено повноваження щодо здійснення добору, призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних працівників, у тому числі керівних кадрів, державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладів.

Разом з тим, згідно з абзацом п’ятим частини 2 статті 26 цього Закону (зі змінами від 28.09.2017 р.) заступник керівника, педагогічні та інші працівники закладу загальної середньої освіти призначаються на посади та звільняються з посад керівником цього закладу. Керівник закладу загальної середньої освіти має право оголосити конкурс на вакантну посаду.

Таким чином, з моменту набуття чинності Законом України «Про освіту» всі питання прийняття та звільнення з роботи працівників, а також усі інші питання, що витікають з трудових відносин, вирішує керівник закладу освіти відповідно до трудового законодавства.

11. Інші питання

Згідно з підпунктом 9 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «заклади дошкільної та позашкільної освіти у населених пунктах, що нe мають свого бюджету, фінансуються з районного бюджету до завершення процесу об’єднання територіальних громад».

Згідно з підпунктом 12 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «після набрання чинності цим Законом розмір заробітної плати педагогічних і науково-педагогічних працівників не може зменшитися, якщо ці працівники продовжують обіймати відповідні посади, виконувати відповідні обов’язки та зберігають відповідну кваліфікаційну категорію».

У разі потреби Міністерство надаватиме роз’яснення також з інших питань реалізації Закону України «Про освіту».

Графік проведення зовнішнього оцінювання - 2017

Графік проведення зовнішнього незалежного оцінювання визначається згідно з затвердженим Міністерством освіти календарним планом проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів у 2017 році.

У 2017 році зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури, іспанської, німецької, французької, англійської мов та математики відбудеться у травні. ЗНО з інших предметів відбудеться з 2 червня по 16 червня 2017 року.

Дати проведення зовнішнього незалежного оцінювання 2017 року:

Предмет	Дата проведення
Українська мова і література	23 травня (вівторок)
Іспанська мова	25 травня (четвер)
Німецька мова	25 травня (четвер)
Французька мова	25 травня (четвер)
Англійська мова	29 травня (понеділок)
Математика	31 травня (середа)
Історія України	2 червня (п’ятниця)
Російська мова	6 червня (вівторок)
Біологія	8 червня (четвер)
Географія	12 червня (понеділок)
Фізика	14 червня (середа)
Хімія	16 червня (п’ятниця)

Оголошення результатів ЗНО

Обробка бланків відповідей та визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання учасників зовнішнього тестування з української мови та літератури, іноземних мов і математики здійснюватиметься з 24 травня до 12 червня 2017 року; обробка бланків відповідей з історії України, біології, російської мови триватиме з 3 до 14 червня 2017 року; обробка бланків відповідей з географії, хімії та фізики відбудеться з 13 до 20 червня 2017 року.

Оголошення результатів зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури, іноземних мов та математики відбудеться не пізніше 15 червня 2017 року; з історії України, біології, російської мови - не пізніше 19 червня 2017 року; з географії, фізики та хімії - не пізніше 23 червня 2017 року.

Розгляд апеляційних заяв щодо результатів зовнішнього незалежного оцінювання розпочнеться з дня офіційного оголошення результатів.

Апеляційні заяви від учасників тестування, яких не задовольнили отримані результати ЗНО, будуть розглядатись починаючи з дня оголошення результатів кожного тесту.

Додаткова сесія ЗНО для учасників, які не змогли взяти участь у основній сесії тестування з поважних причин, пройде у період з 3 до 12 липня 2017 року за окремим графіком, який має бути затверджений не пізніше 28 квітня 2017 року.

Оголошення результатів учасників додаткової сесії зовнішнього незалежного оцінювання відбудеться не пізніше 18 липня 2017 року.

ДПА і ЗНО - 2017: що необхідно знати випускнику

Директор Українського центру оцінювання якості освіти розповів про новації, які необхідно знати майбутнім випускникам, готуючись до тестування в наступному році.

Зокрема, Вадим Карандій зазначив, що завдання сертифікаційних робіт з української мови і літератури, історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії та російської мови укладатимуть на основі програм зовнішнього незалежного оцінювання, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 3 лютого 2016 року № 77.

Завдання сертифікаційних робіт з іноземних мов у 2017 році буде укладено відповідно до програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 01 жовтня 2014 року № 1121. Такий вид мовленнєвої діяльності, як розуміння мови на слух (аудіювання), не перевірятиметься.

«Це пов’язано з тим, – пояснив директор, – що за результатами цьогорічної апробації дворівневих предметних тестів з іноземних мов – В1 та В2, проведеної Українським центром оцінювання якості освіти у квітні, стало зрозуміло, що доцільно скоригувати складність тестових завдань, додатково вивчити новий формат завдань на аудіювання та структуру тесту загалом, – а для цього необхідно провести додаткові підготовчі роботи. Як і в попередні роки, під час проведення зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов у 2017 році оцінюватимуться комунікативні уміння таких видів мовленнєвої діяльності, як читання та письмо». Ознайомитися з відповідними програмами ЗНО можна за таким посиланням.

Для визначення результатів державної підсумкової атестації випускників загальноосвітніх навчальних закладів, яка у 2017 році відбуватиметься у формі зовнішнього незалежного оцінювання, зараховуватимуться результати виконання всіх або частини завдань сертифікаційної роботи, що залежить від конкретного навчального предмета. Наприклад, сертифікаційні роботи з української мови і літератури, а також історії України міститимуть субтест, за результатами виконання якого, випускники загальноосвітніх навчальних закладів 2017 року отримають оцінки за державну підсумкову атестацію. Для української мови – це завдання частин «Українська мова» і «Власне висловлення», для історії України – «Історія України ХХ – початку ХХІ ст.».

Для визначення результатів державної підсумкової атестації випускників 2017 року з іноземних мов та російської, а також з математики, зараховуватиметься частина завдань сертифікаційної роботи зовнішнього незалежного оцінювання. Щодо інших навчальних предметів: географії, хімії, фізики, біології, то оцінка за державну підсумкову атестацію визначатиметься за результатами виконання всієї сертифікаційної роботи.

Також директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій наголосив, що тестові завдання для перевірки навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів 2017 року буде укладено за програмами, які орієнтовані на рівень стандарту.

Особливості ЗНО-2016: роз’яснення МОН

Роз’яснення Міністерства освіти і науки щодо ходу підготовки до проведення та особливостей зовнішнього незалежного оцінювання у 2016 році. За матеріаламиІнформаційного бюлетеню Міністерства освіти і науки, листопад 2015.

Над чим зараз працює Український центр оцінювання якості освіти? Про які особливості проведення ЗНО-2016 варто знати? Коли складатимуть ЗНО студенти навчальних закладів I-II рівнів акредитації? За якими програмами складатимуть ЗНОвипускники 2016 року?

Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) отримав необхідне фінансування і активно готується до проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2016 році: розробляються і затверджуються тестові завдання, оновлюється матеріально-технічна база, перевіряється логістика (тиражування і доставка тестових завдань) та взаємодія між регіональними центрами, ведеться робота з доукомплектування штату, в першу чергу – ІТ-працівниками.

Окрім того, два регіональних центри були організовані і розпочали роботу фактично «з нуля» - це Херсонський регіональний центр оцінювання якості освіти, який повинен замінити в своєму регіоні колишній Сімферопольський центр, та Донецький регіональний центр оцінювання якості освіти у місті Слов’янську.

Цього року під час проведення ЗНО всі тести будуть однорівневими, практику використання поглиблених тестів поки що призупинено. Це пов’язано з тим, що університети нечасто вимагали в абітурієнтів результати саме поглибленого тесту, а його підготовка та обслуговування вимагало значних ресурсів (людей, коштів та часу). Проте в майбутньому УЦОЯО і Міністерство освіти планує повернутися до розробки і використання поглиблених тестів ЗНО.

Впровадження ЗНО для навчальних закладів I-II рівнів акредитації також відкладається до 2017 року.

Щодо використання минулорічних програм ЗНО – ця практика не несе жодної загрози для якості тестів. Навпаки, для учнів, які здаватимуть ЗНО у 2016 році це є зручним і зрозумілим – адже вже на початку навчального року вони знатимуть, які саме знання перевірятимуться під час тестування і зможуть якісніше підготуватися до здачі тестів ЗНО.

Зовнішнє незалежне оцінювання в 2016 році відбуватиметься в період з 5 травня до 10 липня

Після 9-го класу учні матимуть три шляхи здобуття освіти

Після закінчення навчання в 9-му класі учні матимуть три варіанти продовження навчання. Про це, під час зустрічі з директором департаменту професійної освіти і зайнятості GOPA Consultants Мартіном Еглітца та регіональним директором Інституту DVV International Анітою Якобсоне, повідомив заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей.

За словами заступника міністра, у разі, якщо буде прийнятий закон «Про освіту», в Україні змінюватиметься структура середньої освіти.

Для випускників 9 класу перехід до старшої школи супроводжуватиметься зовнішнім оцінюванням. За результатами якого, школярі матимуть три траєкторії продовження навчання.

Перша – це багатопрофільний академічний ліцей, який буде готувати школярів до вступу у заклади вищої освіти.

Друга траєкторія навчання – професійний ліцей, третя – професійний коледж.

Передбачається, що професійні ліцеї готуватимуть кваліфікованих робітників, професійний коледж – молодших спеціалістів.

Також студенти професійних ліцеїв та коледжів за бажанням матимуть можливість продовжити своє навчання у вищих навчальних закладах.

«До початку реформи нам потрібно підняти престижність професійної освіти, як однієї з кращих освітніх траєкторій професійного розвитку», - наголосив Павло Хобзей.

Заступник Міністра зазначив, що професійна освіта під час реформування потребує експертної міжнародної підтримки щодо підручників, програм та методичних матеріалів для професійних закладів. Також актуальним залишається питання оснащення та кадрового забезпечення для незалежних професійних центрів кваліфікації, які передбачають сучасне обладнання та висококваліфікованих майстрів.