Сценарій присвячений вшануванню пам'яті Героїв Небесної Сотні «Герої не вмирають»

Сценарій

присвячений вшануванню пам'яті Героїв Небесної Сотні

«Герої не вмирають»

 Мета: Формувати в учнів усвідомлення громадянської ідентичності, розуміння єдності й цілісності України, як національної ідеї розвитку вільної, незалежної, демократичної та заможної держави; сприяти формуванню історичної пам’яті; виховувати почуття патріотизму та усвідомлення національності, виховувати  шанобливе ставлення до Героїв Небесної сотні, воїнів, загиблих у боротьбі за свободу та цілісність України, виховати патріотичну свідомість,  розвивати бажання стати гідними громадянами України.

Зал прибраний до свята Героїв. На центральній стіні великий синьо-жовтий прапор, під центральною стіною утворені східці, на яких горять лампади. надпис «Герої не вмирають», розміщені маленькі ангелики, зроблені дитячими руками.  

        Під сумну мелодію заходять діти з лампадками і ставлять їх на східці

Показ презентацій

 Ведучий: Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить у незнаних і безіменних могилах – присвячується!

 Ведуча: Цвіту нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість, і, найдорожче, життя – присвячується!

  Ведучий: І знову, в котрий це вже раз

             Зійшлися ми в одній родині,

             Щоб пом’янути славний час,

             Коли в офіру Батьківщині

             Себе принесли кращі з нас.

Ведуча: Нема любові понад ту,

             Що окропили кров’ю Крути,

             І ту гарячу кров святу

             Повік Вітчизні не забути.

  Ведучий: Свій виступ-реквієм ми розпочнемо з виконання Державного Гімну України

                      Всі присутні співають Гімн України.

Ведуча: Українська земля… Земля щедро полита кров’ю її синів. З нашої історії ми бачимо споконвічне прагнення українства до волі та незалежності рідної землі, неньки-України.

 Ведучий: І сьогоднішній ранок-реквієм ми присвячуємо всім представникам славетного лицарського роду, гідним нащадкам великих прадідів, у чиїх жилах пульсує гаряча кров і дух героїчних запорожців.

            Було колись в Україні - ревіли гармати.

            Було колись – запорожці вміли панувати.

            Панували, добували і славу, і волю

            Минулося… Зосталися могили по полю.

Ведуча: Україна! Країна смутку і печалі, краси і радості, різних звичаїв та обрядів, гучної української пісні, чарівної природи.

Ведучий: Це країна добрих, щирих, привітних, веселих і гостинних людей, які ніколи не поневолювали інші народи, а лише вміло захищалися від ворога.

Виходять учні виносять свічки і ставлять біля портретів чи ангеликів

Учень 1 Україно! Ти – моя молитва,

               Ти моя розпуко вікова.

               Гримотить над світом люта битва

               За твоє життя, твої права.

Учень 2 Україно! Ти для мене диво!

                І нехай пливе за роком рік,

                Буду, ненько, горда і вродлива,

                З тебе дивуватися повік.

Учень 3   Лети, вітре, з полонини

                 Та понад степами,

                 Рознеси ти нашу славу

                 Широко світами.

Ведуча 2: Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття.

Пісня «над землею туман»

Ведуча 1: І саме тут, сьогодні, скажемо «Люди, бережіть серця свої, щоб не стали каменем! Розбудуйте в душах Божий храм, щоб не повторити великий гріх!»

Виходять хлопці під сумну мелодію

(учні у, у касках, з прапорами на плечах)

Хлопець 1: Сторіччями здригався мій народ

 Від ярм, від зрад й кривавих заворушень,

 І мову як духовний ополот

 Втирали в бруд прямісінько у душах.

 Шевченко вмер. І Лесі вже нема.

 Є незалежність. Є уже свобода.

 І все одно ще темно від примар.

 І все одно щось гірко труїть воду.

Хлопець 2: Гей, розвивайся прапор свободи!

           Йди на майдани, вільний народе!

           Хай не злякають нас перешкоди,

           Тут ми підпишем власні угоди!

           В бій барабани!

           Всі на майдани!

           Люди Країни

           Правда за нами!!!

           Зрада, насилля і розкрадання,

           Має відчути наше бажання

           Жити у мирі, без фальшування…

           Досить неправди! Досить страждання!

Хлопець 3: Брехня  не гріє руки та ноги,

           Гріють надії і діалоги.

           Зносити чинно мусим тривоги

           Й гордо стояти до ПЕРЕМОГИ!!!

           В бій барабани!

           Всі на майдани!

           Люди Країни

           Правда за нами!!!

Ведучий: «Здавалось би, доля нарешті подарувала нам унікальну можливість стати незалежною Європейською державою, але історія повернула ще одні Крути.

Ведуча 2: І знову молодь, студенти, школярі вийшли на майдан, вибираючи свою гідність. Нація потребує активності, єдності, самопожертви.

Учень4:     Вставай, Україно, вставай!

                      Виходь на дорогу свободи,

                      Де грає широкий Дунай,

                      Де ждуть європейські народи

 Учень 5:   Вставай, і кайдани порви,

                      Дай познак ясніший від грому

                      Що ти не рабиня Москви,

                      І нею не будеш ніколи!

Учень 6.Стоїть Майдан братів – плече в плече                
               і разом з ним ридає Україна.  
               Нехай же вам, герої, віддає     
               Святий Петро ключі від того раю,   
                де убієнний ангелом стає,       
                бо він герой. Герої не вмирають.    

Учень 7. Герої не вмирають. Просто йдуть   
                з Майдану – в небо. В лицарі – зі смерті.
                 Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть…     
                Героєм слава – слава Україні!.

Ведучий: На майдані в Києві вже були перші жертви, чути було стогони поранених, але українці з рідкісною впертістю боролися далі. Ніхто не думав відступати.

 Ведуча 2: Небезпека стала очевидною. Із останніх сил боронилася молодь від ворога, який розстрілював її на короткій дистанції.

Учениця 8: А сотню вже зустріли небеса…

                    Летіли легко, хоч майдан ридав.

                     І з кров’ю перемішана сльоза

                     А батько сина ще не відпускав!

Учениця 9:  Й заплакав Бог, побачивши загін:

                      Спереду – сотник, молодий, вродливий

                      І юний хлопчик в касці голубій,

                      І вчитель літній – сивий-сивий.

Учениця  10:  І рани їхні вже не їм болять.

                       Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло,

                       Як крила ангела, злітаючи назад,

                       Небесна Сотня в вирій полетіла…

Танець «Мамо не плач»

Ведучий:  Не плачте, мамо. Ваш син у Небесній Сотні. Вже не тече кров із ран Вашого сина. Не пече йому у грудях більше. Він стоїть на варті. По праву руку від Бога.

 Ведуча : А по ліву – його побратими: Андрійки, Васильки, Іванки, Назари, Устими – ті, хто нині в Небесній Сотні. Не плачте, мамо. Дайте поплакати Україні.

   Учень 11:   Сто життів – нанівець,

                     Швидше б кату – кінець

                     І початок новий Україні.

                     Без вагань і прикрас

                     Хтось вмирає за нас,

                      А точніше – за наше прозріння.

  Учень 12:   Там де мир і тепло,

                     Їм би краще було,

                     Але доля героїв така є:

                     Вмить усе – шкереберть,

                     Перемога чи смерть.

                     Бо ж - до Раю рабів не пускають.

Ведучий:  Не плачте, мамо! Ваш син ще прийде до Вас. Він прийде, коли Ви спатимете, і розкаже, як любить Вас…

Ведуча : Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.

                                Хвилина мовчання

                                 Звучить Плине кача

Ведучий:  (на фоні музики): Вони не були героями. Вони були звичайними людьми. І в останню мить віддали нам найдорожче – своє життя. За нас віддали. Аби ми жили. Долюбили за них, пісень за них доспівали.

Ведуча : Не плачте, матері. Дозвольте поплакати світові. Весна вже на порозі.

Дитина 13:  Прийшла в нашу хату тривожна година.

                   Хай кожен збагне собі в безлічі справ:

                   Все треба зробить, щоб жила Україна,

                   Щоб ворог підступний її не здолав.

 Дитина 14:     І хай доведеться колись недоїсти,

                       Чи буде в кімнатах поменше тепла,

                       Але не дамо ми лихим терористам

                       Чіплять в нашім небі чужого орла.

  

 Дитина 15:     В ці дні хай єднає нас думка єдина,

                       Ми зло в нашім домі долали не раз.

                       Все треба зробить, щоб жила Україна –

                       Приймаймо цей заклик, як Божий наказ!

Ведучий:  Багато років наша Україна не знала таких слів як АТО, бойовики, передова, бліндаж. Але на превеликий жаль , війна не обійшла нашу державу. І слова «Слава Україні »- «Героям слава !» тепер набули нового змісту.

Ведуча  Наразі вже точно зрозуміло,кому ці слова адресовані, й ніхто не має сумнівів, що ці герої-хлопці, які зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон нашої Батьківщини.

Учень 16 Знов новий день несе сумні новини,

               Бо гинуть люди на страшній війні…

               Мою країну перетворюють в руїни…

               І все змішалося у злобі та брехні…

               І знову в небеса ідуть солдати…

               Найкращі, рідні, зовсім молоді…

               І посивіла в горі передчасно мати

               О , Боже! Поможи нам у біді!

               Рідна ненько Україно!

               Що ж то коїться ,скажи?

               Що за лютий ворог нині

               Хазяйнує на твоїй землі?

Учень 17 Там, на Сході, люди гинуть

                І старі і молоді…

                Там зруйновані будинки,

                Людські душі- у пітьмі.

                Там щодня стріляють «гради»-

                Зранку, вдень і уночі.

                Але прийде радісна хвилина-

                Ми відстоїмо Донбас!

                І заквітне Україна,

                Зачаровуючи нас!

                Україна – наша мати , а ми- її діти.

                Не дозволимо нікому нас всіх розділити!

Ведучий:  Кожного дня, щогодини завдяки солдатам – відчайдухам , серед яких і наші славні земляки Україна виборює право бути незалежною, вільною державою.

Ведуча Захисники мого народу, ми вдячні вам!

               За те, що зранку у кімнаті ми сонце бачимо в вікні.

               Захисники мого народу, ми вдячні вам.

               За те , що ходимо до школи.

               За те, що спокій в домі.

                Ми перед вами вічні боржники …

                Ви справжні патріоти України!

                Солдате! Воїне! Спасибі!

Ведучий:   Героям України – слава!

                 Благословенна та держава,

                 Що має відданих синів!

                 Нехай боронить Матір Божа

                 Усіх дітей твоїх , Вкраїно,

                 Від ворожнечі та війни.

Ведуча  Боже, вбережи солдата, бо у кожного є мати ,

                 В когось дітки і дружина, в когось молода дівчина.

                 Боже, захисти солдата!

Ведучий:  Боже, бережи солдата від куль, від дула автомата,

                  Нехай повернеться живим на зло всім ворогам лихим!

                  Боже, захисти солдата!

                        Пісня  «Боже великий єдиний»     

Ведучі разом: Слава Україні! Героям слава!