Критичне мислення – це один з тих вражаючих термінів, над якими люди часто ламають голову. Чи є критичне мислення новим видом мислення? Які його особливості? Чи можуть батьки навчити своїх дітей критично мислити?
Критичне мислення – це, по суті, певний підхід до мислення; це набір навичок, який включає в себе використання різних способів розумової діяльності (операцій мислення), таких як аналіз і синтез, порівняння й абстрагування та інші, що застосовуються для формулювання обґрунтованих висновків та оцінок.
Насамперед, критичне мислення передбачає уважне й шанобливе ставлення до фактів. Ви коли-небудь чули, як хтось робить поспішне судження або як доказ правоти свого висновку наводить лише один сюжет з телепрограми? Критично мислячі люди не квапляться з висновками. Це означає, що вони розглядають усю доступну інформацію й оцінюють її критично, перш ніж зайняти власну позицію. Критично мислячі люди відкриті й не упереджені, вони поважають думки інших людей, навіть якщо не згодні з ними.
Критичне мислення передбачає:
- Точне визначення проблеми або питання. У чому саме полягає суть проблеми або питання?
- Збір достатньої кількості інформації про проблему чи питання або збір доказів з кількох джерел.
- Вивчення достовірності джерел доказів. Чи не є автор або компанія, яка надала певну інформацію, заангажованими? (Упередженість – це не погано, вона просто є, але необхідно вміти розібратись у тому, виправдана вона в даній конкретній ситуації чи ні.)
- Перевірку логіки доказів. Чи достатньо переконливі запропоновані аргументи? Чи є висновки прийнятними?
- Розгляд різних видів інформації – фактів, статистики, інформації з першоджерел тощо.
- Розгляд усіх точок зору, усіх аспектів і поглядів. Чи могли б ви включити певну точку зору у свої докази?
Розвивати критичне мислення в дітей можна за допомогою таких способів:
1. Питайте та спостерігайте
Часом ми звикаємо постійно казати дітям про те, що їм треба робити, і до дрібниць пояснюємо будь-які цікаві для них теми. Однак найефективніша стратегія розвитку мислення передбачає постановку відкритих запитань («Як ти думаєш, чому він вчинив саме так?») і спостереження («Дивовижно, подивися, як розквітає це дерево»). Коли розмова відкрита, дитині доводиться більше думати. Образно кажучи, ви кидаєте дитині м'яч, а вона пасує його назад.
2. Питайте: «Звідки ти це знаєш?»
Це просте запитання допомагає дітям усвідомити їх власну здатність міркувати. Як тільки ваша дитина пояснить, звідки й чому вона знає що-небудь, прийміть її інформацію та продовжуйте ставити запитання, що розкриватимуть її припущення. Навіть якщо ваша дитина щось розуміє неправильно, ваші запитання допоможуть їй дійти істини. Якщо казати дітям, що вони помиляються, це одразу ж паралізує їх мислення.
3. Обговорюйте переконливі й непереконливі аргументи
У міру дорослішання дітей оточуючі люди постійно будуть наводити їм аргументи і в чомусь переконувати – по телебаченню, у журналах, на дитячому майданчику й навіть удома. Тому якщо інша дитина на перерві наказує вашій дитині віддати їй гроші, бо «так тут заведено», допоможіть своїй дитині сформулювати, чому такий аргумент поганий.
4. Повторюйте: інформація не є істиною
Інформація – це просто інформація, лише люди можуть перетворити її на знання. Коли ваша дитина перейде в середні класи й візьметься за вирішення складніших завдань, допоможіть їй зрозуміти, що жоден веб-сайт, телевізійна передача або стаття самі по собі не можуть дати їй повну та правдиву інформацію про питання, які її цікавлять. Як тільки ваша дитина почне детальне вивчення й дослідження, допоможіть їй визначитись і вибрати потрібні джерела. Попросіть сформувати її власну точку зору, засновану на доказах, а не тільки на емоціях.
5. Проявляйте повагу до опонентів
Якщо ви не згодні з позицією або думкою іншої людини, поясніть, чому ви не згодні, але намагайтесь не ображати опонента. Демонструйте повагу до людей, чиї ідеї відрізняються від ваших, тоді це допоможе дитині зрозуміти, що можна мислити критично і при цьому успішно соціально взаємодіяти з іншими людьми.
Немає коментарів:
Дописати коментар